Європейські союзники по НАТО дедалі активніше готуються до можливого протистояння з Росією, водночас намагаючись зменшити залежність від військової підтримки Сполучених Штатів.
Як пише The Economist, одним із символів цих змін стало розгортання німецької 45-ї танкової бригади в Литві.
Протягом останнього місяця підрозділ проводив навчання поблизу литовсько-білоруського кордону. Основне завдання військових – бути готовими негайно відреагувати на можливу агресію, захистити Вільнюс та не допустити втрати Сувальського коридору, який забезпечує сухопутне сполучення країн Балтії з Польщею.
Видання наголошує, що це перший випадок із часів Холодної війни, коли Німеччина розміщує свої війська за кордоном на постійній основі. Такий крок відбувається на тлі скорочення американської військової присутності у Східній Європі, що змушує європейські держави переглядати власну систему безпеки.
Берлін уже заявив про намір суттєво посилити свої Збройні сили. До кінця 2027 року чисельність 45-ї танкової бригади планують збільшити приблизно з 1,6 тисячі до 5 тисяч військовослужбовців. Підрозділ також має отримати сучасні танки, артилерійські системи, комплекси протиповітряної оборони та безпілотні технології.
Водночас американська присутність у регіоні скорочується. Зокрема, у червні з Польщі було виведено 1-й батальйон 12-го кавалерійського полку США разом з іншими підрозділами його бригади. Поки що невідомо, чи буде цей контингент замінений іншими американськими силами.
Попри труднощі з комплектуванням армії добровольцями, німецькі військові наголошують на важливості своєї місії. Командир багатонаціональної бойової групи підполковник Себастьян Хаген зазначив, що нині Німеччина фактично повертає союзникам той внесок, який вони десятиліттями робили для її безпеки під час Холодної війни.
Як зазначає The Economist, нова модель розвитку НАТО передбачає, що європейські держави повинні відігравати провідну роль у забезпеченні оборони континенту звичайними озброєннями, тоді як США зосередяться насамперед на ядерному стримуванні.
У межах цього підходу Німеччина прагне перетворитися на головну військову силу Європи. Берлін планує вже до 2029 року збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП, що значно швидше за встановлений Альянсом орієнтир. За оцінками видання, наприкінці десятиліття німецький військовий бюджет може перевищити сукупні витрати Великої Британії та Франції.
Водночас експерти Кільського інституту застерігають, що навіть за таких темпів переозброєння європейські союзники поки що залишаються стратегічно залежними від американських можливостей у багатьох сферах ведення війни.
Особливу увагу НАТО приділяє захисту країн Балтії. Литва, Латвія та Естонія вже багато років вважаються найбільш уразливими державами Альянсу через географічне положення, постійні російські провокації та близькість до Росії й Білорусі.
Вільнюс розташований лише за кілька десятків кілометрів від білоруського кордону, а регіон регулярно стикається з кібератаками, інформаційними операціями, порушеннями повітряного простору та міграційним тиском.
Аналітики не виключають, що в разі відкритої агресії Росія може спробувати захопити Сувальський коридор, щоб ізолювати країни Балтії від решти союзників.
Саме тому НАТО переглядає свою оборонну концепцію. Якщо раніше розглядалася можливість тимчасового відступу з подальшим контрнаступом, то тепер Альянс прагне максимально утримувати територію з перших годин потенційного конфлікту.
У The Economist наголошують, що російсько-українська війна стала важливим джерелом практичного досвіду для союзників. Вона продемонструвала, що навіть менші за чисельністю армії здатні ефективно стримувати противника за умови використання сучасних технологій, безпілотників і підтримки партнерів.
За останні роки НАТО збільшило кількість бойових груп на східному фланзі з чотирьох до дев'яти, а окремі з них, зокрема німецький контингент у Литві, вже перетворюються на повноцінні бригади.
Паралельно масштабне переозброєння проводять Польща та країни Балтії. Литва, зокрема, формує бронетанкову дивізію чисельністю близько 20 тисяч військовослужбовців, оснащену танками Leopard, бойовими машинами піхоти CV90, артилерійськими системами CAESAR та реактивними комплексами HIMARS.
В Альянсі також визнають, що ще багато чого можуть навчитися в України. Використання безпілотників докорінно змінило характер сучасних бойових дій, і під час окремих навчань українські оператори дронів успішно нейтралізовували умовні підрозділи НАТО.
Водночас військові наголошують, що поява великої кількості безпілотників не означає відмову від бронетехніки. За словами підполковника Себастьяна Хагена, саме танки залишаються незамінними для наступу, захоплення та утримання території.
У виданні зазначають, що майбутнє європейської безпеки багато в чому залежить від політики США та розвитку війни в Україні. Якщо Вашингтон і надалі скорочуватиме свою військову участь у європейських справах, країнам континенту доведеться ще швидше нарощувати власні оборонні спроможності.
Крім того, на єдність Альянсу можуть вплинути й внутрішньополітичні процеси в європейських державах, зокрема можливе посилення ультраправих сил.
Автори матеріалу підкреслюють, що сьогодні оборона Європи значною мірою починається саме з підтримки України. Чим довше українські військові стримуватимуть російську агресію, тим більше часу матимуть європейські країни для зміцнення власної обороноздатності.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що Європі не потрібно перевершувати військову міць США — достатньо створити сили, які будуть ефективнішими за можливості Росії.
Раніше ми писали, що українські Сили оборони суттєво розширили свої можливості для нанесення далекобійних ударів, через що безпечних районів у Росії стає дедалі менше.
