Європейським союзникам варто суттєво переглянути підходи до оборони та адаптуватися до нової реальності війни, зокрема роблячи ставку на масове виробництво відносно недорогого озброєння та активне впровадження сучасних технологій.
Про це, як повідомляє Reuters, заявили високопоставлені військові посадовці країн НАТО на тлі посилення загроз з боку Росії.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі Джон Стрінгер наголосив, що Альянсу необхідно переходити до ширшого використання доступних у виробництві систем озброєнь, насамперед безпілотників та засобів перехоплення, зменшуючи залежність від складних і дорогих платформ, які потребують тривалого циклу розробки.
Він також окреслив ключові напрями розвитку: можливість завдання глибоких високоточних ударів, посилення засобів радіоелектронної боротьби та розбудову систем протиповітряної оборони, здатних протидіяти загрозам великої дальності.
За його словами, безпекове середовище є комплексним і вимагає посиленої уваги до північного напрямку, де НАТО стикається з активністю російської дальньої авіації та потенційними морськими загрозами з боку Північного флоту РФ.
Окремі військові представники підкреслюють, що досвід війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході показав необхідність швидкої трансформації оборонних стратегій і прискорення процесів переозброєння.
Командувач сухопутних військ Німеччини генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг зазначив, що характер сучасної війни зазнає фундаментальних змін. На його думку, поряд із збільшенням оборонних витрат важливо змінювати саму концепцію ведення бойових дій.
Він додав, що Німеччина зараз робить ставку на проміжні рішення, які дозволяють швидко закривати критичні прогалини у спроможностях, не очікуючи завершення довгострокових розробок.
Водночас військові експерти звертають увагу на стрімке зростання ролі штучного інтелекту в аналізі даних з поля бою.
За словами начальника Генерального штабу британської армії Ролі Волкера, сучасні технології суттєво скорочують цикл ухвалення рішень: процес планування, який раніше займав десятки годин, тепер може скорочуватися до однієї години, а ефективність ураження цілей значно зростає завдяки автоматизації та швидшій обробці розвідувальної інформації.
Раніше ми писали, що російські атаки на українські релігійні та культурні пам'ятки дедалі частіше розглядають як складову ширшої стратегії психологічного тиску на населення та знищення історичної спадщини.
