Верховна Рада України опинилася у стані глибокої внутрішньої кризи, що ставить під загрозу ухвалення критично важливих рішень, зокрема виконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом. Виснаження депутатського корпусу, розпад монобільшості та численні кримінальні провадження проти парламентарів призвели до фактичного блокування законодавчого процесу. Водночас конституційні обмеження під час воєнного стану унеможливлюють перезавантаження влади через вибори.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В'ячеслав Потапенко.
Він підкреслив, що відсутність голосів навіть за стратегічні закони зумовлена небажанням депутатів брати на себе відповідальність за складні економічні рішення та загальною зневірою у власних політичних перспективах. За його словами, під час воєнного стану парламент не може бути розпущений, а проведення виборів можливе лише за складною і фактично нереалістичною процедурою, що ставить питання змін у політичній системі на паузу.
"Втома є у всіх, не тільки у депутатів. Чому вони не хочуть голосувати? Ну, тому що насправді досить складна ситуація. Міжнародний валютний фонд виділяє кошти для того, щоб віддавати йому відсотки з попередньо взятих боргів. Тобто Україна борги брала давно і з кожним роком все більше і більше. І зараз керівництво України набрало більше 100% внутрішнього валового продукту", — пояснив він.
За його словами, фракція "Слуга народу" втратила ядро — з 180 депутатів залишилося лише 111, а значна частина перебуває під слідством, що посилює блокування роботи парламенту.
Потапенко додав, що депутати фактично блокують діяльність парламенту, створюючи так званий "італійський страйк", оскільки не бачать для себе політичних перспектив і не хочуть брати відповідальність за складні рішення в умовах війни.
"Створюється так звана італійська забастовка, коли люди виходять на роботу, працівники, формально їм пред'явити нема що, але вони не здійснюють ніяку діяльність", — пояснив Потапенко.
Він також підкреслив, що нинішня політична система в Україні тривалий час функціонувала у форматі монобільшості, коли президент, уряд і парламент представляють одну політичну силу. Повернення до класичної моделі з коаліціями та чітким розподілом повноважень поки виглядає малоймовірним, оскільки сам депутатський корпус до цього не готовий.
"Якщо ми повернемося, точніше, депутати захочуть повернутися до того, що написано в Конституції, то вони будуть утворювати коаліцію, обирати прем'єра, а президент не буде займатися, наприклад, питаннями енергетики чи місцевого самоврядування або чимось іншим, бо в нього чітко визначений набір повноважень — це зовнішня політика і оборона. Але я так розумію, що наявний депутатський корпус до цього не дуже готовий", —зазначив Потапенко.
Він констатував, що за роки війни в Україні сформувалася специфічна військово-цивільна система управління, яку неможливо суттєво змінити без скасування воєнного стану. Водночас він зауважив, що сучасний склад парламенту фактично втратив статус політичної еліти.
"На жаль, народні депутати в Україні в останні роки вони абсолютно не є елітою. Зараз в страшному сні таким людям не прийде на думку йти в депутати, бо там, ну, нічого вони не вирішують по великому рахунку. Тому ми маємо таку досить складну зруйновану систему державного управління. Можна просто укріпити військову і силову вертикаль за рахунок якихось хороших спецслужб типу НАБУ і САП. Ну, це такі самі люди в погонах. Зміна одних спецслужб на інших спеціалістів, з моєї точки зору, не змінює військово-цивільний характер управління", — підсумував Потапенко.
"Апостроф" повіомляв, що президент України Володимир Зеленський запропонував, щоб народні депутати, які не виконують своїх обов’язків у Верховній Раді, могли проходити службу на фронті. Для реалізації цієї ініціативи необхідно внести зміни до закону про мобілізацію та, ймовірно, до Конституції, оскільки чинне законодавство обмежує можливість поєднувати депутатський мандат із військовою службою.
Україна опинилася перед критичною необхідністю ухвалення непопулярних податкових змін до кінця березня 2026 року, що є ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Відсутність політичної волі у Верховній Раді щодо підвищення податків ставить під загрозу не лише черговий транш у розмірі понад 8 млрд доларів, а й усю систему зовнішньої фінансової підтримки, від якої критично залежить виплата пенсій та зарплат у бюджетній сфері.
Верховна Рада України відхилила законопроєкт №14025 щодо оподаткування доходів, отриманих через електронні платформи. У суспільстві документ отримав неофіційну назву "податок на OLX".
