Європа намагається вибудувати власний трек комунікації з Кремлем, щоб не залишитися "поза бортом" глобальних домовленостей між Вашингтоном і Москвою. Водночас відсутність єдиної позиції всередині ЄС та тиск з боку адміністрації Дональда Трампа перетворюють пошук європейського спецпредставника на небезпечну дипломатичну гру.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
За його словами, ініціативи лідерів Франції та Італії щодо окремих перемовин з РФ мають власну логіку, адже Дональд Трамп демонструє скептичне ставлення до суб’єктності Європи та до зобов’язань у межах НАТО.
"Формат, відверто кажучи, дивнуватий і навіть дещо небезпечний. Коли почали ширитися ініціативи про те, що необхідно мати окремий трек перемовин з Москвою, щоб Європа продовжила залишатися за перемовним столом і щоб рішення щодо завершення російсько-української війни не приймалися виключно по вісі Москва–Вашингтон. Ну, скажімо, логіка в цьому є", — пояснив експерт.
Він зазначив, що нині стає очевидно: Дональд Трамп не сприймає Європу як єдиний суб’єкт міжнародної політики. Він не прагне до окремого діалогу з керівництвом Євросоюзу і дедалі частіше говорить про те, що зобов’язання США в межах НАТО радше обтяжують Вашингтон, ніж приносять йому вигоду.
"Будь-який подібний трек, звичайно, має бути повністю погоджений з Україною, щоб підсилювати спільну синергетичну позицію на європейському континенті в забезпеченні спільних контурів безпеки, а не навпаки — її послаблювати", — наголосив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Серед потенційних фігур, здатних очолити європейський переговорний трек, називають Маріо Драгі, Каю Каллас та Олександра Стубба. На думку Буряченка, саме президент Фінляндії Стубб є найбільш збалансованою кандидатурою, оскільки має контакти як з Україною, так і зі США.
"Скоріш за все, я з цих кандидатур найбільше шансів віддаю саме Стуббу, тому що саме з ним можуть говорити росіяни, щоб європейський трек не виглядав відірваним від позиції Сполучених Штатів Америки. Стубб завжди зможе комунікувати спільну позицію передусім зі Сполученими Штатами Америки", — зазначив аналітик.
Буряченко наголосив, що саме Стубб виглядає більш компромісною та збалансованою фігурою, і це могло б допомогти не допустити розриву між позиціями Європи та США. Водночас Каллас, за його словами, сприйматиметься як надто жорстко проєвропейська фігура, і невідомо, як на це відреагують у Вашингтоні.
Експерт переконаний, що Росія готова розмовляти з будь-яким представником Європи, але робитиме це виключно з позиції сили, висуваючи ультимативні вимоги щодо майбутнього України.
"Я глибоко переконаний, що вони, якщо будуть говорити, будуть говорити з будь-ким, тому що зараз говоритимуть з європейцями, і тим паче — з їхнім представником, з позиції сили. Вони формулюватимуть декілька зрозумілих і простих речей: дайте нам отримати Україну в бажаній для себе конфігурації, припиніть фінансову й військову допомогу та відмовтеся від цього багатонаціонального контингенту", — підкреслив Буряченко.
Він наголосив, що українській дипломатії нині критично важливо тримати руку на пульсі, аби дипломатичні зусилля партнерів підсилювали позицію України, а не ставали інструментом легітимізації вимог агресора.
Країни Євросоюзу розглядають ідею призначення спеціального представника для участі в переговорах щодо України. У Брюсселі стурбовані тим, що США можуть досягти домовленостей із Росією без залучення європейської сторони, повідомляє Politico.
"Апостроф" повідомив, що рішення Європейського Союзу виділити Україні 90 млрд євро, з яких 60 млрд підуть на оборонні закупівлі, а 30 млрд — на бюджетну підтримку, є не лише фінансовою допомогою, а й сигналом зміни філософії ЄС щодо війни та власної оборонної політики.
