Південь України стикається з масштабною водною кризою, яка була прогнозованою, але суттєво загострилася після підриву Каховської ГЕС. Регіон, що традиційно спеціалізувався на землеробстві, змушений шукати нові підходи до забезпечення водою, зокрема із застосуванням сучасних технологій.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла водна експертка, магістр екології, кандидатка географічних наук Мар'яна Гінзула.
За її словами, проблема дефіциту водних ресурсів в Україні існувала задовго до повномасштабної війни. Україна належить до країн із низьким рівнем забезпечення водою на душу населення, а зміни клімату лише посилюють цю тенденцію. Підрив Каховської ГЕС та втрата Каховського водосховища значно загострили ситуацію на півдні країни.
"Я думаю, ці сценарії більш ніж були прогнозовані, оскільки вже десять років будь-яке інтерв'ю розпочинаю з речення, що Україна належить до мало забезпечених водою країн. У нас надзвичайно низький показник забезпечення на душу населення і, е, після таких активних техногенних, екоцидів, які відбулися в південному регіоні, звісно, сьогодні ми доходимо до того, що нам потрібно нові рішення і новий підхід до розв'язання цих проблем", — зазначила Гінзула.
Вона нагадала, що після підриву Каховської ГЕС південні регіони фактично залишилися без водосховища, яке забезпечувало функціонування значної частини аграрного сектору. На її думку, регіон потребує адаптації до нових умов, а органи влади мають спиратися на наукові дослідження та рекомендації профільних інститутів під час ухвалення рішень.
"Наше питання сьогодні не чи буде вода на півдні, а як забезпечити південь водою? Допоки ми з вами воюємо, допоки ми щодня платимо непомірну ціну за збереження державності та нашого з вами існування, світ не стоїть на місці. На ринку з'являються нові технології, з'являються нові патенти, і ринок води, він розвивається як ніколи", — наголосила вона.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Гінзула наголосила, що питання сьогодні полягає не в тому, чи буде вода на півдні, а в тому, як саме забезпечити нею населення та економіку регіону. За її словами, світові технології стрімко розвиваються, тому Україна має використовувати сучасні напрацювання та міжнародний досвід для розв'язання цієї проблеми.
Вона зазначила, що ідея активного використання підземних вод для забезпечення населення не може розглядатися як універсальне рішення, адже цей ресурс є обмеженим, а надмірне буріння свердловин може завдати серйозної шкоди екосистемам. Натомість перспективними напрямами вона назвала технології збору води з повітря, які останніми роками активно розвиваються у світі.
"Сьогодні ми говоримо про ті технології, які дозволяють вловлювати воду з повітря. І я би рекомендувала зосереджувати увагу на цьому. Також звертати увагу на досвід країн із посушливим кліматом, особливо Африки та Ізраїлю, які мають класні схеми і класні напрацьовані протоколи, що дозволять нам точково вирішувати проблему", — сказала Гінзула.
Коментуючи залишкові водойми, які утворилися на місці Каховського водосховища, експертка зазначила, що їхній обсяг становить лише близько 12% від потреб регіону. Крім того, якість цієї води не дозволяє розглядати її як повноцінне джерело водопостачання без додаткового дорогого очищення.
"Як бачимо у звітах, так, є певні залишкові водні об'єми. Але це всього-на-всього 12% від загальної 100% потреби. Тобто сподіватися на те, що ці залишкові водойми можуть використовуватися як джерела водопостачання, навряд чи", — зазначила вона.
На думку експертки, для відновлення водозабезпечення півдня необхідний комплексний підхід, який може включати збір дощової води, використання технологій отримання води з повітря, встановлення опріснювальних установок у прибережних районах та впровадження нових інженерних рішень.
Вона додала, що подолання наслідків руйнування Каховської ГЕС потребуватиме не одного універсального рішення, а поєднання різних технологій і локальних підходів залежно від особливостей конкретних територій.
"Апостроф" повідомляв, що президент України Володимир Зеленський заявив, що для відбудови Каховської дамби, функціонування якої є критично важливим для стабільної роботи Запорізької атомної електростанції, необхідно залучити близько 2 млрд євро інвестицій. Обов'язковою умовою для безпечної експлуатації гідровузла та ЗАЕС є виведення російських військ із території Енергодара та прилеглих об'єктів.
Висохле Каховське водосховище регулярно охоплюють пожежі. Вогонь виникає раптово, швидко розповсюджується і залишає після себе випалену землю.
Відновлення Каховського водосховища у його попередньому вигляді є недоцільним через застарілі технології Радянського Союзу та серйозні екологічні ризики. Питання відбудови греблі потребує дискусії, моніторингу забруднень та впровадження сучасних підходів сталого розвитку, які дозволять зберегти унікальну екосистему.
