Кадрові зміни в уряді України можуть свідчити про спробу Офісу президента перебудувати всю систему управління державою під сценарій тривалої війни, однак невідомо, чи зможе новий уряд Сергія Корецького стати суб’єктним.
Таку думку висловив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак у програмі «Критичне мислення».
За його словами, відставка прем'єр-міністра Юлії Свириденко, новий склад уряду, і, схоже, майбутні зміни в СБУ, РНБО та Офісі президента схожі не на звичайну кадрову ротацію, а на спробу кардинально перебудувати всю систему управління.
"Президент пояснює: кожен ключовий напрямок повинен отримати окремого координатора, який відповідатиме за результат. В першу чергу, це Америка і ракети до Патріот. По-друге, європейська система протиракетної оборони і вступ до Європейського Союзу. Далі Польща, Угорщина, Китай і Близький Схід".
Президент оголосив, що Україна змінює свою політичну стратегію, тож тепер, зазначає Шлінчак, у кожного стратегічного напрямку має з'явитися своє конкретне прізвище. Фактично це означає перехід від колективної відповідальності до персональної, в тому числі і президента.
"То що насправді відбувається? Мені видається, відповідь на це питання треба шукати не в біографії графії нового прем'єра Сергія Корецького, а в історії самого президентства Зеленського".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За сім років Зеленський уже працює з четвертим прем’єром і кожен відбирався під конкретне завдання. Першим прем’єром Зеленського був Олексій Гончарук, перед яким стояло завдання оновлення державної системи та запровадження нових підходів.
Після нього уряд очолив Денис Шмигаль, головною місією якого була стабілізація системи під час пандемії COVID-19 та початку повномасштабної війни.
Наступний етап, пов’язаний із Юлією Свириденко, був орієнтований на економічну дипломатію та залучення інвестицій в Україну під час війни.
Однак, за словами експерта, ключові рішення у стратегічних сферах часто залишалися за межами Кабінету Міністрів.
"Міністрами, які мали прямий доступ до президента, фактично керувалися автономні напрямки, а ключові кадрові рішення ухвалювалися не в Кабміні, а в Офісі президента", — заявив Шлінчак.
Поява Сергія Корецького цікава тим, каже експерт, що підказує, яку функцію Банкова тепер відводить уряду. Корецький є не політичним діячем, а управлінцем із досвідом роботи у великому бізнесі та державних компаніях – Укрнафті та Нафтогазі. Його знають як управлінця та технократа.
"Це сигнал, на який треба звернути увагу в першу чергу. Бо якщо президент говорить про персональну відповідальність за кожен напрямок, то логічно, що йому потрібні не політики, а люди, які можуть дати конкретний результат".
Водночас Шлінчак наголосив, що новий прем’єр є лише частиною ширшої конструкції.
"Корецький — це більше наслідок, а причина полягає в тому, яку систему зараз збирає Банкова", — сказав Шлінчак.
За його словами, Банкова входить у новий політичний цикл, який буде пов’язаний із переговорами зі США, створенням нової архітектури безпеки Європи, вступом до ЄС, складними відносинами з Польщею та Угорщиною та підготовкою до наступної воєнної зими.
Шлінчак вважає, що нинішні зміни свідчать про відхід від очікувань швидкого завершення війни.
"Схоже, на Банковій більше не виходять із сценарію швидкого завершення війни. Виходять із зовсім іншого сценарію — довгої війни, у якій доведеться жити ще не один місяць", — заявив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Водночас новий уряд напевно не отримає реальну політичну суб’єктність, оскільки прем'єри змінювалися, але головний центр ухвалення політичних рішень залишався на Банковій, бо змінити прізвище недостатньо.
"Питання в іншому: чи змінюється разом із новими людьми сама система? Чи новий Кабмін, як і попередні, залишиться виконавцем рішень, які вже ухвалені в іншому кабінеті?" — підсумував аналітик.
Нагадаємо, що новий прем’єр-міністр України Сергій Корецький оголосив першочергові завдання уряду після свого призначення.
