Візит Володимира Путіна до Китаю мав переважно церемоніальний характер і зафіксував поточний стан асиметричних відносин між двома авторитарними державами. Пекін продовжує розглядати Москву як інструмент для реалізації власних геополітичних цілей, не надаючи їй рівноправного статусу.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів доктор історичних наук, професор, директор Центру стратегічної аналітики та міжнародних студій Західноукраїнського національного університету Андрій Грубінко.
Експерт зазначив, що ця зустріч не принесла принципово нових домовленостей і мала радше символічний характер, підтверджуючи вже наявний рівень співпраці між двома авторитарними державами. За його словами, Пекін і Москва демонструють стабільність союзу та спільне бачення світового порядку, однак реальний баланс сил у цих відносинах є нерівним.
"Я думаю, що насамперед почну з неофіційної домовленості. Я глибоко переконаний в тому, що, власне, те, про що нам не говорять, основна домовленість — це спільно синхронно прожити до ста п’ятдесяти років Сі і Путіну і, напевно, померти в один день", — сказав Грубінко.
За його словами, Китай демонстративно показав схожість прийому Путіна та Трампа, підкреслюючи свій статус центру світової дипломатії.
"Якщо ми подивимося на стилістику прийому, програму, яка була передбачена для обох цих візитів, то вона практично ідентична. Китайці цими двома візитами пробували показати, зіграти на певному тонкому тролінгу. А насамперед самого Трампа — показати, що не тільки з американцями вони можуть розмовляти і приймати в себе", — пояснив професор.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Грубінко наголосив, що Китай фактично займає домінуючу позицію, тоді як Росія поступово потрапляє в економічну та технологічну залежність. Він охарактеризував ці відносини як асиметричні, із рисами економічного та політичного васалітету РФ щодо КНР. На його думку, російська економіка дедалі більше орієнтується на Китай, тоді як Пекін не зацікавлений у глибоких інвестиціях у розвиток Росії, а радше у використанні її ресурсів.
"Ніякого рівноправного партнерства між Китаєм та Росією не може бути. Йдеться про систему васалітету, по суті економічного, політичного, вже і військово-політичного. Оскільки фактично, особливо за останній рік, ми спостерігаємо дуже активний процес інтеграції російської економіки, промисловості на потреби китайських інтересів. При цьому для Російської Федерації ринок Китаю, тобто торговий ринок, — це тридцять відсотків. Решта, наприклад, для Китаю — це всього-на-всього близько чотирьох-п’яти відсотків", — зазначив директор Центру стратегічної аналітики.
Як приклад він навів значну частку російської зовнішньої торгівлі, що припадає на Китай, тоді як для КНР Росія є відносно невеликим ринком. Водночас Китай, за його словами, уникає довгострокових зобов’язань і не підтримує проєкти, які могли б посилити російську економіку, зокрема газопровід "Сила Сибіру-2".
"Китайці проводять дуже цікаву політику. Вони не інвестують практично у виробництво на території Російської Федерації. Ну і те, що не було підписано угоди про газопровід "Сила Сибіру-2". Фактично китайці його заморозили вже як років п’ять. Їх головна стратегічна лінія — це продовжити повільну поступову стагнацію Російської Федерації і виснажувати її для того, щоби все більше наближати до себе і тримати таким чином у стані залежності", — розповів фахівець.
Він також зазначив, що Китай зацікавлений у затягуванні війни в Україні, оскільки це дозволяє йому тиснути на Європу та відволікати увагу США від Тайваню та Південно-Китайського моря.
"Апостроф" повідомляв, що російський президент Володимир Путін під час урочистого візиту до Пекіна знову не зміг підписати з лідером Китаю Сі Цзіньпіном угоду про будівництво нового великого газопроводу "Сила Сибіру-2". Попри невдачу в переговорах щодо газу, керівники двох країн продемонстрували єдність та виступили зі спільною критикою дій США у світі.
Російський диктатор Володимир Путін і голова КНР Сі Цзіньпін за підсумками переговорів у Пекіні підписали спільну заяву про зміцнення партнерства та поглиблення російсько-китайських відносин. Окрім того, вони підписали спільну декларацію про становлення багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу.
Дослідник геостратегії Олег Магалецький повідомив, що Україна має розглядати Китай не як нейтрального гравця, а як державу, яка використовує Росію для реалізації власних геополітичних цілей — послаблення Європи та США. Пекін зацікавлений у продовженні війни в Україні, оскільки отримує від цього максимальні політичні та економічні дивіденди.
