Мер Києва Віталій Кличко наполягає на терміновому засіданні Ради національної безпеки і оборони України. Причиною стала відсутність співпраці з боку держави у реалізації Комплексного плану стійкості столиці, від якого залежить життєзабезпечення міста наступної зими.
Про це Кличко написав в Телеграм, передає "Апостроф".
Історія питання та претензії столиці
Комплексний план стійкості Києва був представлений ще 3 березня 2026 року. За вимогами РНБО, документ мав затвердити голова КМДА, тому його ухвалили на сесії Київради та передали до уряду й РНБО 10 березня. Проте, як зазначає міський голова, з того часу діалог перетворився на безрезультатні наради.
Віталій Кличко наголошує, що держава ігнорує попередні домовленості:
"Домовленості — і щодо фінансування заходів плану 50/50, і щодо організаційних питань, і щодо правого врегулювання частини заходів, — держава не виконує".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Крім того, мер підкреслив, що заяви про виділення Києву 10 мільярдів гривень не мають жодного документального підтвердження.
Підготовка до зими
Поки питання співпраці з державою залишається відкритим, столиця намагається підготуватися до холодів власними силами. Місто залучає кошти з місцевого бюджету, а також зовнішні та внутрішні кредити для фінансування критично важливих проєктів.
Віталій Кличко наголошує, що безпека столиці – це спільна відповідальність, тому закликає припинити "політичні маневри":
"І потрібна співпраця за конкретними найнагальнішими обʼєктами та проєктами. Оскільки від цього залежить життєзабезпечення міста та його мешканців наступної зими. Потрібно відкласти будь-які політичні маневри".
Київ вже передав до уряду, Офісу Президента та РНБО оновлений перелік пріоритетних проєктів, які неможливо реалізувати без допомоги держави.
"Розраховуємо на здоровий глузд долучених державних структур і нарешті конструктивну співпрацю", – підсумував мер Києва.
Раніше депутат Київради від фракції "Європейська Солідарність" Леонід Ємець розповідав, що реалізація комплексного плану енергостійкості Києва потребує значних фінансових ресурсів. Столиця готова виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Частину коштів планують залучити за рахунок міжнародної допомоги, адже низка міст-побратимів і партнерів уже висловили готовність підтримати столицю.