Прихована дипломатична активність офіційного Мінська на європейському напрямку свідчить про спроби Олександра Лукашенка знайти баланс у відносинах із Заходом на тлі жорсткого тиску з боку Російської Федерації.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів дослідник програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Павло Радь.
Він зазначив, що попри публічну риторику, білоруська сторона протягом останніх півтора року активно шукає контактів із європейськими столицями, зокрема веде неофіційні консультації з сусідніми Литвою та Польщею. Метою цих дій є отримання певних економічних гарантій та потенційне пом’якшення санкційного тиску в обмін на стабілізацію ситуації на кордонах.
"Путін шалено загрожує Білорусі, знає про ці ситуації. Справді, найближчим часом ми можемо побачити поступове відведення, поступове зняття якихось обмежень з Білорусі та її режиму. Ціль режиму буде досягнута, в принципі, не створюватимуться умови для якогось революційного розвитку або зміни влади, і він не буде пов’язаний з інтересами однієї конкретної особи, тобто самого Олександра Лукашенка", — зазначив Радь.
Він наголосив, що білоруська сторона протягом останнього часу активно намагалася відновити зв’язки з Європою через різні канали: класичну дипломатію, неформальні політичні контакти, а також через роботу на рівні експертів і посередників, які раніше брали участь у діалозі між Білоруссю та ЄС.
Також він зазначив, що паралельно могли відбуватися консультації на рівні спецслужб, що є важливим елементом взаємодії між країнами регіону.
Експерт наголосив, що окремі політичні контакти та дипломатичні сигнали слід розглядати як спробу "зчитування позиції" Мінська та перевірки його готовності до зміни поведінки. Він підкреслив, що йдеться не про разові події, а про системну спробу зрозуміти внутрішню логіку дій білоруського керівництва.
За його словами, заяви про перекидання ядерних ракет або їхнє реальне розміщення в Білорусі не мають достатнього підтвердження. Більшість продемонстрованих матеріалів, на думку експерта, є або постановочними, або частково змонтованими, а ключові елементи ядерної інфраструктури не були показані публічно.
"Я думаю, що Макрон міг це питання піднімати, але я не думаю, що європейська сторона погодилась би на те, аби Білорусь розмістила на своїй території ядерну зброю. Знову ж таки, поки що немає ознак того, що вона справді перебуває на території Білорусі. Так, розпочалися ядерні навчання, але вони відбуваються майже щороку", — зазначив він.
Експерт додав, що під час так званих ядерних навчань у Білорусі демонструвалися лише окремі елементи техніки без підтвердження фактичної наявності ядерних боєзарядів. За його словами, у багатьох випадках показані кадри могли бути зняті на території Росії.
"Цікавий момент: під час цих теоретичних ядерних навчань у Білорусі Міністерство оборони опублікувало відео про те, що з території Росії російська сторона перекидала нібито на територію Білорусі ракети з ядерним зарядом. І постало питання, чи справді на території Білорусі перебуває ядерна зброя, про що також говорив Лукашенко. Який сенс перекидати ракети з ядерним зарядом з Росії всередину самої Білорусі? Тому тут багато питань щодо того, чи справді ця зброя перебуває на білоруській території. І навіть на відео не демонстрували самі ракети — показували лише вантажівки, які переміщувалися цими місцями, і не більше", — наголосив аналітик.
"Апостроф" повідомляв, що лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська прибула до Києва з першим офіційним візитом. Під час цієї поїздки вона зустрінеться з керівництвом держави та відкриє Місію демократичних сил Білорусі в Україні.
Очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся з лідеркою опозиції Білорусі Світланою Тихановською. Вони обговорили важливі питання щодо загроз через використання Росією білоруської території.
Україна здійснила розворот у своїй дипломатичній стратегії на білоруському напрямку, відмовившись від багаторічної пасивної позиції щодо офіційного Мінська. Перший в історії офіційний візит лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської до Києва та її зустріч із керівництвом Офісу Президента стали потужним політичним сигналом для режиму Олександра Лукашенко про те, що українська сторона більше не уникає жорстких рішень і готова діяти з позиції сили.
