Росія продовжує системне протистояння з НАТО, використовуючи не лише військовий тиск, а й інформаційні операції, кібератаки та спроби дестабілізації всередині країн Альянсу.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів віцепрезидент Об'єднаної конфедерації офіцерів резерву країн НАТО Володимир Джиджора.
За його словами, нинішні заяви Москви про можливе протистояння з НАТО не є чимось принципово новим. Експерт наголосив, що конфронтація між Росією та Альянсом триває фактично з моменту створення НАТО, а сучасна риторика Кремля є лише черговим етапом цього довготривалого процесу.
Джиджора нагадав, що Росія неодноразово намагалася зірвати розширення НАТО. Зокрема, під час вступу країн Балтії до Альянсу Москва відкрито погрожувала військовими діями, однак ці погрози так і не були реалізовані.
"З боку Росії, знову ж таки, вкидаються мільярди, і це реально мільярди. Протягом минулого року Росія витратила близько 2,5–2,6 млрд євро на інформаційну протидію в європейських країнах НАТО. Це величезна сума насправді. Це дуже багато", — сказав він.
Окремим напрямом російської діяльності, за словами експерта, є спроби посіяти конфлікти всередині західних суспільств, послабити довіру до політичних інституцій та погіршити відносини між союзниками.
Водночас країни НАТО посилюють підготовку до можливих загроз. Зокрема, змінюють законодавство, адаптують військові системи та покращують взаємодію між союзниками. Йдеться не лише про можливість прямого військового зіткнення, а й про протидію гібридним загрозам — атакам у кіберпросторі, диверсіям, провокаціям та інформаційним кампаніям.
"Росія намагається проводити операції саботажу. Однозначно підтримує радикальні рухи — як ліві, так і радикально праві. Головне, аби вони дестабілізували ситуацію та вносили розлад у внутрішньополітичну й соціально-економічну ситуацію в країнах", — зазначив Джиджора.
Він вважає, що Росія навряд чи наважиться на класичне військове вторгнення до країн НАТО із застосуванням великих бронетанкових угруповань.
"Наразі очікується, що все-таки Росія не піде чобітьми чи гусеницями на територію НАТО, а буде нарощувати свої операції. В першу чергу це кіберпростір, це провокації, це дрони, це підрив або спроби підривів складів, виробництв, які пов'язані або з допомогою для України, або з військово-промисловим комплексом цих країн НАТО", — пояснив експерт.
Натомість Москва, за його словами, продовжує використовувати приховані методи впливу. Особливу увагу вона приділяє країнам Балтії та Північної Європи, де посилюється військова присутність НАТО та відбувається обмін досвідом між партнерами. Важливим залишається розвиток взаємної інтеграції та сумісності армій союзників.
"Якщо цим впливом Росія зможе досягти якихось результатів — послаблення НАТО, розколу в НАТО або значного послаблення України — тоді це може відбутися. Але наразі ми бачимо насамперед зростання операцій з дестабілізації, які вже відбуваються, особливо в Балтійських країнах", — зазначив він.
"Апостроф" повідомляв, що Європейський Союз поки не визначився з конкретною кандидатурою представника для можливого переговорного треку щодо завершення російсько-української війни, а ключова роль у питаннях зовнішньої політики та безпеки залишається за провідними столицями держав-членів ЄС, а не наднаціональними інституціями.
Росія продовжує використовувати гібридні методи впливу на країни Європейського Союзу, намагаючись послабити міжнародну підтримку України. Окремі держави, особливо з пострадянського простору, стають інструментом для просування російських інтересів у питаннях санкцій та євроінтеграції Києва.
