Можлива зміна керівництва Міністерства оборони під час повномасштабної війни може поставити під загрозу вже розпочаті реформи та негативно вплинути на довіру військових до керівництва держави. Водночас остаточного рішення щодо того, чи залишиться Михайло Федоров на посаді, наразі немає.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" заявила членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.
Вона зазначила, що наразі зарано говорити про остаточний склад нового Кабінету Міністрів, адже кадрові рішення ухвалюють в останній момент. Водночас, на її думку, потенційне звільнення Федорова є абсолютно нелогічним кроком.
За словами депутатки, зміна міністра оборони після лише шести місяців роботи є невиправданою, адже за цей час було анонсовано та розпочато низку реформ у сфері оборони, зокрема щодо закупівель озброєння та змін у Збройних силах України.
"Міністр, який зайшов на посаду і за шість місяців анонсував і презентував початок декількох реформ у секторі оборони, зокрема у Збройних Силах України, зокрема в безпосередньо закупівлі озброєння, тощо, не може звільнятися лише тому, що, ну, в когось поганий настрій", — наголосила депутатка.
Фріз підкреслила, що постійна зміна керівництва оборонного відомства під час війни несе додаткові ризики. За її словами, кожен новий міністр формує власну команду, змінює внутрішні процедури та нормативні документи, що неминуче призводить до втрати часу.
Народна депутатка також вважає, що рішення щодо керівника Міністерства оборони фактично залежить від президента України, оскільки саме глава держави визначає кандидатуру очільника цього відомства.
За словами Фріз, однією з можливих причин кадрових змін можуть бути спроби реформувати систему оборонних закупівель та посилити контроль за використанням бюджетних коштів. Вона припустила, що це могло зачепити інтереси людей, зацікавлених у збереженні старих механізмів роботи.
"Чи міг Федоров наступити корупційним ділкам на хвоста через те, що намагався все це перевести в цифру. Я маю на увазі аудит, результативність, враження, закупівля дронів, зокрема по ТТХ, а не по назві. Безумовно міг", — сказала вона.
Коментуючи інформацію про можливе призначення голови МВС Ігоря Клименка на посаду міністра оборони, вона зазначила, що керівник іншого міністерства теоретично здатний очолити оборонне відомство. Водночас депутатка сумнівається, що новий очільник продовжить саме ті реформи, які вже були започатковані.
"Чи може пан Кліменко справитися з управлінням Міністерства оборони? За великим рахунком, людина, яка вже управляла хоча б одним Міністерством, розуміється, на процесах, які є. Але чи здатен міністр Кліменко продовжити ті реформи, які анонсував міністр Федоров. Не впевнена. Чому не впевнена? Тому що ті реформи, які анонсовані, як правило, не проводяться іншим міністром", — сказала Фріз.
За словами Фріз, практика свідчить, що нові міністри зазвичай реалізують власні підходи, а не продовжують ініціативи попередників. Крім того, вона вважає, що будь-яке нове призначення насамперед оцінюватиметься за рівнем політичної лояльності, а не за готовністю завершити вже розпочаті зміни.
"Міністр, який оголосив, проанонсував, презентував реформи має право залишатися на посаді хоча б для того, щоб довести або запустити ці процеси на повну силу і щоб вони почали давати результат. А вже оцінка результатів цих процесів може стати причиною або приводом, скажімо, для того, чи потрібно звільняти цього міністра чи ні. Міняти міністра оборони під час війни кожні півроку — це не просто безглуздя, це ризик", — наголосила народна депутатка.
Окремо Фріз звернула увагу, що військові традиційно негативно сприймають призначення на керівні посади в оборонному секторі представників Міністерства внутрішніх справ. На її думку, реакція армії на можливе призначення Ігоря Клименка залежатиме від остаточного рішення влади та подальших дій нового керівництва Міністерства оборони.
Що відомо про кадрові зміни у Кабміні
"Апостроф" повідомляв, що 12 липня президент Володимир Зеленський анонсував кадрові зміни в уряді. Окремо Зеленський анонсував зміни у складі керівників правоохоронних органів.
Раніше з'явилася інформація про відставку прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк припустив, що саме її можуть призначити новою очільницею українського диппредставництва у Сполучених Штатах. Свириденко підтвердила, що йде з посади.
Новим прем'єр-міністром України може бути призначений чинний голова правління НАК "Нафтогаз України" та керівник "Укрнафти" Сергій Корецький.
Железняк також заявив, що на посаду прем'єр-міністра нині розглядають чотири кандидатури, а серед них і Корецький.
Перед цим ЗМІ писали, що Стефанішина йде з дипломатичної служби. Вона нібито подала відповідне прохання через особисті обставини минулого тижня.
Оновлення Кабінету Міністрів не гарантує швидкого покращення ситуації в країні, адже головною проблемою залишається ефективність самої системи державного управління. До того ж зміна уряду відбувається в період, коли держава активно готується до зими, що може позначитися на темпах роботи виконавчої влади.
14 липня Верховна Рада України (ВРУ) підтримала відставку прем'єр-міністерки Юлії Свириденко. "За" проголосували 258 народних депутатів.
Парламентська фракція політичної партії "Слуга народу" на своєму засіданні провела зустріч із чинним СЕО групи "Нафтогаз" Сергієм Корецьким, який є кандидатом на посаду Премʼєр-міністра України. Під час спілкування обговорювалося його бачення подальшої роботи Кабінету міністрів та майбутньої структури уряду.
