Запровадження нових санкцій для громадян, які не виконують військовий обов'язок, потребує чіткого розмежування між адміністративною відповідальністю та статусом ухилянта, який може бути встановлений лише вироком суду. Без цього частина запропонованих обмежень може суперечити конституційним гарантіям і стати причиною численних судових позовів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла адвокатка Діна Дрижакова.
За її словами, чинне законодавство не містить окремого поняття "ухилянт" як правового статусу. Людина може вважатися ухилянтом лише після того, як суд визнає її винною за статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
"У нас немає, по суті, законодавчого механізму, який визначав би поняття "ухилянт". Є безпосередня можливість того, що за неоновлення військово-облікових даних буде застосований штраф. Але в даному випадку буде адміністративна відповідальність, і дана особа не буде ухилянтом. Ухилянтом буде лише той громадянин, відносно якого винесено вирок суду за статтею 336 Кримінального кодексу України", — пояснила адвокатка.
Вона зазначила, що запропоновані законодавчі зміни наразі не розмежовують громадян, які мають адміністративні порушення у сфері військового обліку, та осіб, які вже отримали вирок суду за ухилення від військової служби.
За словами Дрижакової, на практиці вироків за статтею 336 КК України залишається небагато, оскільки такі справи потребують доведення в суді. Водночас правоохоронні органи частіше реєструють провадження за іншими статтями, зокрема щодо перешкоджання діяльності Збройних сил України.
Окремо адвокатка розкритикувала можливість арешту банківських рахунків громадян без рішення суду. Вона наголосила, що кошти на рахунках є приватною власністю людини, яка захищається Конституцією України та міжнародними нормами.
"Будь-які рахунки, будь-які гроші є вашою приватною власністю, і це закріплено статтею 41 Конституції України. Крім того, також це гарантується Першим протоколом до Європейської конвенції про права і свободи людини і громадянина. А отже, в даному випадку діє пряма норма Конституції — це безпосередньо стаття 41 Конституції про захист права приватної власності", — наголосила Дрижакова.
Вона додала, що накладення таких обмежень у будь-якому разі має відбуватися через судові процедури. За її словами, навіть штрафи, які вже накладали територіальні центри комплектування, часто скасовуються судами через порушення під час їх оформлення.
На думку адвокатки, якщо законопроєкт буде ухвалений без суттєвих змін, Україна може отримати значну кількість позовів до Європейського суду з прав людини. Найбільше ризиків вона вбачає саме в питаннях обмеження права власності, права на судовий захист і права керування транспортними засобами.
"В першу чергу це накладення арешту на рахунки. Це право приватної власності, і воно без рішення суду не може відбуватися. І це відкликається відразу ж Першим протоколом до Європейської конвенції. Це буде 100% позов до ЄСПЛ. Далі це стаття шоста Конвенції і, відповідно, стаття 55 Конституції України, яка гарантує право на судовий захист. Тобто як ми можемо обмежити будь-кого із громадян, навіть військовозобов'язаного, у праві на судовий захист", — зауважила Дрижакова.
Правозахисниця вважає, що баланс між потребами держави під час війни та правами громадян можна знайти завдяки чіткому визначенню понять у законодавстві та використанню вже наявних цифрових інструментів.
"Я вважаю, що середину можна знайти. І, в принципі, з'явилися такі цифрові додатки, як "Армія+", так само з'явилися відповідні додатки і "Резерв+". Я вважаю, що потрібно просто внести правильне розуміння і поняття законодавцям щодо розуміння "ухилянт" або також "особа, яка ухиляється", для того щоб було розмежування між адміністративною відповідальністю і кримінальною відповідальністю. І, в принципі, це буде певним балансом", — пояснила адвокатка.
За її словами, мета законопроєкту — забезпечити ротацію військових і підтримати обороноздатність країни — є зрозумілою та важливою. Водночас механізми її реалізації мають бути юридично виваженими.
Дрижакова наголосила, що необхідно уникнути ситуацій, коли накладені санкції згодом скасовуватимуться судами, а випадки незаконного застосування обмежень негативно впливатимуть на імідж України серед міжнародних партнерів.
На її думку, одним із можливих рішень могло б стати створення цифрового механізму обліку осіб, які мають адміністративні порушення у сфері військового обліку або потенційно ухиляються від виконання військового обов'язку.
Нагадаємо, військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила, що вже розроблені законопроєкти, які передбачають обмеження доступу до адміністративних послуг, арешти рахунків та інші санкції щодо осіб, які ухиляються від мобілізації.
