Росія може спробувати не перемогти НАТО у прямому протистоянні, а поступово перевіряти межі готовності Альянсу реагувати на атаки. Москва може розширювати конфлікт крок за кроком, спостерігаючи за реакцією Заходу.
Про це заявив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак у програмі "Критичне мислення" на Апостроф TV.
"Якщо Путін не може досягнути потрібного результату, продовжуючи нескінченно прогризати український фронт по декілька кілометрів, виникає спокуса розширити поле гри і перенести частину конфлікту туди, де противник значно вразливіший політично", — пояснив Шлінчак.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
На його думку, Кремлю необов'язково вступати у повномасштабну війну з НАТО. Значно вигіднішим для Росії може бути сценарій, за якого країни Альянсу почнуть сперечатися між собою щодо того, чи є чергова російська провокація вже актом війни.
"Не обов'язково перемагати НАТО у війні. Можливо, значно вигідніше змусити НАТО спочатку посваритися з самим собою щодо того, чи почалася ця війна взагалі", — зазначив він.
Що показала атака в Лейпцигу
У цьому контексті Шлінчак звернув увагу на ситуацію в Німеччині, коли 4 серпня кілька безпілотників намагалися атакувати український вантажний літак Ан-124 у Лейпцигу. Один із дронів врізався в інший літак, однак вибуховий пристрій не спрацював.
Німецьке слідство вивчило компоненти та налаштування безпілотників, після чого Берлін заявив, що за атакою стояла Росія. Після цього Німеччина оголосила про низку заходів у відповідь, зокрема закриття російського генерального консульства в Бонні, розрив угоди щодо так званого «Російського дому» та нові обмеження проти Москви.
"Здавалося б, усе всім зрозуміло. Іноземна держава організовує атаку безпілотниками з вибухівкою на міжнародний аеропорт країни НАТО. Якщо відкинути витіюватість формулювання, звучить це вже доволі близько до слова "напад"", — сказав Шлінчак.
Водночас особливу увагу він звернув на реакцію НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив про повну солідарність із Німеччиною після гібридної атаки Росії в Лейпцигу, наголосивши, що докази причетності Москви є очевидними.
Також Рютте заявив, що НАТО продовжить посилювати здатність стримувати та захищати всіх членів Альянсу від будь-якої загрози, включно зі зловмисними діями, подібними до тих, що спостерігалися в Лейпцигу.
Саме фраза "захищати всіх членів альянсу від будь-якої загрози", каже Шлінчак, породжує ключове питання: як і що для цього має статися?
"Ще один дрон, п'ять дронів, 10? Повністю зруйнована підстанція, знищений літак чи військова база, людські жертви?" — зазначив він.
Як Росія тестує НАТО
На його думку, якщо Москва справді прагне зрозуміти, де проходить червона лінія НАТО, Кремлю необов'язково одразу її переступати.
Навпаки — значно вигідніше поступово наближатися до неї та після кожного кроку оцінювати реакцію Альянсу.
"Ніхто не відповів? Добре, ідемо далі ще на один крок. Знову говорять про гібридну загрозу, отже, можна ще посунутися трохи", — пояснив експерт.
Такий підхід, за його словами, може тривати доти, доки Росія не зрозуміє реальну ціну п'ятої статті НАТО.
"Скільки насправді коштує п'ята стаття, коли її треба буде застосовувати не в красивій декларації саміту НАТО, а у вівторок о 3:00 ночі через якийсь невеликий естонський населений пункт?", — наголосив Шлінчак.
Нагадаємо, що голова дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що атака безпілотника в аеропорту Лейпциг-Галле мала «всі ознаки державного тероризму», після того, як Німеччина звинуватила в інциденті Росію.
