Фракція "Слуга народу" від початку 2023 року жодного разу не зібрала 226 голосів за законодавчі ініціативи, які пройшли перше або друге читання та згодом були підписані президентом. Формально у складі фракції зараз 226 депутатів, однак ця кількість включає, зокрема, парламентарів, які перебувають за кордоном або під слідством.
Про це йдеться в аналітиці громадської ініціативи "Голка" про сім років роботи Верховної Ради, повідомляє "Апостроф".
Аналітики порівняли голосування фракції за закони, які зрештою підписав президент. За їхніми даними, у 2019 році "Слуга народу" дала понад 226 голосів за 149 законів. У 2023–2026 роках таких випадків не було.
Як змінювалася кількість голосів "Слуги народу"
У "Голці" виділяють кілька етапів у динаміці голосувань фракції.
У 2019 році Верховна Рада лише один рік працювала в режимі, який аналітики називають "скаженим принтером".
Після початку пандемії середні показники фракції знизилися. Водночас, за даними дослідження, це було пов'язано з тим, що "слуги" не підтримували поправки опозиції.
У 2021 році фракція знову змогла збирати необхідну кількість голосів під окремі питання. Того ж року відбулося перше серйозне політичне потрясіння для "Слуги народу" – з посади голови Верховної Ради зняли Дмитра Разумкова. Після цього він створив власну депутатську групу, до якої увійшли, зокрема, колишні представники "Слуги народу".
У 2022 році рівень консолідації голосів був найвищим. Тодішня голова партії Олена Шуляк повідомляла, що частина політиків із групи Разумкова почала повертатися до "Слуги народу". Водночас за перший рік повномасштабної війни лише шість законодавчих ініціатив, які згодом підписав Володимир Зеленський, отримали понад 226 голосів "слуг".
У "Голці" говорять про нестачу голосів
Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів вважає, що у 2026 році проблеми з голосуваннями вже не можна пояснювати лише втомою депутатів.
"У "слуг" голосів банально немає", – зазначила вона.
За словами Федорів, під час кадрових голосувань фракція добирає підтримку з депутатів, які залишилися від проросійської партії ОПЗЖ:
"І ми бачимо, що за кадрові питання “слуги” добирають голоси з уламків проросійської партії ОПЗЖ".
Федорів вважає, що замість ситуативного пошуку голосів для окремих рішень у Верховній Раді потрібна широка коаліція з опозиційними силами та прозорі правила ухвалення законів.
Водночас, згідно з Конституцією, коаліцію у Верховній Раді можна створити лише з депутатськими фракціями. Групи "За майбутнє", "Довіра" та "Відновлення України" для цього не підходять.
Чому склад "Слуги народу" може скорочуватися
Формальна кількість депутатів у фракції відповідає мінімально необхідним для збереження більшості 226 голосам. Однак до цього числа входять також депутати, які перебувають за кордоном або під слідством.
Ситуація ускладнюється тим, що частину мандатів "Слуга народу" не може компенсувати новими депутатами. Йдеться про мажоритарників, які залишають парламент. Проводити вибори на мажоритарних округах під час війни неможливо.
Серед депутатів, яких втратила фракція, є Анатолій Гунько та Олександр Трухін. Обидва перемогли на мажоритарних округах і залишили парламент після вироків суду. Також із фракції виключили Олександра Дубінського та Миколу Тищенка після низки медійних скандалів.
"Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ [email protected]", – зауважують у матеріалі
Також в "Голці" дізналися, що на сьомому році роботи парламенту 47 мажоритарних округів повністю залишилися без своїх депутатів, а мандати зберігають навіть ті політики, які втекли за кордон або отримали судові вироки.
