Обговорення міжнародних безпекових гарантій для України, зокрема в контексті візиту Марка Рютте та тристоронніх зустрічей в Абу-Дабі, наразі залишається на рівні дипломатичних декларацій, які значною мірою поступаються реальному оборонному потенціалу країни. Попри розмови про "коаліцію рішучих" та трирівневі плани захисту, історичний досвід Будапештського меморандуму й нинішня позиція адміністрації Трампа свідчать про те, що єдиною надійною гарантією безпеки залишаються власні Сили оборони України.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив засновник благодійного фонду "Закриємо небо України", генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Він наголосив, що навіть нинішні заяви партнерів, зокрема озвучені Марком Рютте, хоч і можуть виглядати сильнішими за Будапештський меморандум, усе ж не дають реальних гарантій. Романенко нагадав, що документ передбачав лише консультації, однак на практиці навіть цей механізм не був повноцінно реалізований. За його словами, будь-які паперові домовленості не варті нічого без реальної готовності партнерів до дій, яка нині викликає серйозні сумніви.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Експерт підкреслив, що реальний результат визначатиметься виключно конкретними діями сторін. На його переконання, серйозні домовленості можливі лише після припинення бойових дій, тоді як під час активної фази війни більшість ініціатив залишаються декларативними. Крім того, будь-які угоди є неможливими без участі Росії як сторони конфлікту, а її позиція суттєво ускладнює переговорний процес.

Він також зазначив, що чисельність потенційного контингенту від Франції та Великої Британії в обговореннях постійно зменшується, тоді як Росія категорично виступає проти будь-якої іноземної військової присутності. Що стосується США, то Романенко вважає малоймовірною їхню пряму участь у бойових діях на території України.

"Гарантій у цьому світі немає. Позиція американців ще з Першої і Другої світових воєн — вони за океаном. І лише якісь надзвичайні обставини заводять Америку в цю війну, і вона починає брати участь. Вони й зараз формують підхід, що на суходолі воювати на цій території вони не будуть. У кращому випадку — ці 72 години розвідданих і, можливо, якась участь у повітрі. Чи можна вважати це гарантією? Велике питання", — зауважив він.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Романенко зазначив, що питання передачі ракет Tomahawk Україні залишається відкритим. Попри військову доцільність отримання кількох сотень таких ракет, рішення щодо їх постачання, за його словами, залишається заручником особистих відносин між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом. Генерал наголосив, що російський лідер має певні важелі впливу, які дозволяють йому коригувати американську політику у проросійське русло.

"Я впевнений, що до передачі при Трампі не дійде, якщо тільки не почнеться Третя світова. А от для України — там протистояння, він на це не піде, тому що у Путіна є важелі. І  ж оцей міф чи формула, Анкоридж — це ж не простий вираз: сіли в автомобіль, пошептались, він йому нагадав там дуже щось чутливе, мається на увазі Путін Трампу, і все", — наголосив генерал-лейтенант.

На думку експерта, реальний переговорний процес і питання справжніх гарантій безпеки розпочнуться лише після повного припинення бойових дій. До того моменту, вважає Романенко, будь-які заяви залишаються елементом "інформаційної операції" для виборців у США та демонстрацією "ніжної любові" між лідерами Росії та Сполучених Штатів.

"Апостроф" повідомляв, що спроба Кремля відновити відносини зі Сполученими Штатами через пакет економічних пропозицій свідчить про глибоку кризу, в якій опинився режим Володимира Путіна під тиском санкцій. Пропонуючи співпрацю в космосі, енергетиці та сфері штучного інтелекту, Москва фактично намагається "відкупитися" від обмежень.

Обговорення західними медіа ймовірних планів реагування на порушення Росією майбутньої угоди про припинення вогню наразі виглядає радше як теоретична дискусія, аніж реальний механізм. Попри деталізацію алгоритмів — від дипломатичного тиску до залучення військових сил Заходу протягом 72 годин — імовірність того, що Москва погодиться на юридичне закріплення таких запобіжників у фінальному документі, залишається вкрай низькою.