Операція США із затримання самопроголошеного президента Венесуели Ніколаса Мадуро ознаменувала перехід президента США Дональда Трампа до нової зовнішньополітичної моделі, що базується на демонстративному застосуванні сили та ігноруванні міжнародного права.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив депутат округу Рок, штат Вісконсін, ведучий YouTube каналу Rashkin Report Юрій Рашкін.
Він наголосив, що після жорстких дій США щодо Венесуели у західних медіа почали говорити про так звану "путінізацію" американської зовнішньої політики — ставку на силу, персональні рішення та демонстративний тиск.
На його думку, порівняння політики Трампа з "путінізацією" є лише частково коректним. Йдеться радше про прагнення контролювати простір навколо США та демонструвати силу без складної багатосторонньої дипломатії.
"Я не можу сказати, що це точно путінізація цілком. А ми дивимося все-таки на американський варіант гангстера", — зазначив Рашкін.
Експерт підкреслив, що між підходами Трампа і Путіна є певні перетини — насамперед нехтування наслідками застосування сили. Водночас існує принципова різниця: Трамп діє з позиції глобальної надпотуги, здатної силовими методами усувати або ізолювати небажаних лідерів інших держав, тоді як Росія таких можливостей не має.
"Можливо, Путін хотів би дійти до рівня Трампа, коли ти можеш прилетіти, забрати президента іншої країни і полетіти", — зазначив він.
Рашкін наголосив, що Трамп більше не відчуває стримувальних механізмів, адже одними з перших рішень на посаді він усунув тих, хто мав контролювати законність дій адміністрації. Це розв’язує йому руки для подібних операцій проти інших режимів — включно з Кубою, а також для ідей щодо "перегляду" територій союзників, як-от Гренландії.
"З погляду законів, Сполучені Штати тепер як країна-ізгой. Тому що ми ігноруємо міжнародні домовленості, стандарти. Національна розвідка має перших людей, яких він поставив, щоб вони його не обмежували. Тих, хто має перевіряти інформацію, їх звільняють першими", — підкреслив депутат.
Він додав, що подібна політика суперечить очікуванням американського суспільства, більшість якого виступає проти воєнних дій без схвалення Конгресу.
"74% американців наполягають на тому, що має бути дозвіл Конгресу перед воєнними діями. Ми не та країна, яка вимагає, щоб ми втручалися у війну", — сказав експерт.
На думку Рашкіна, нинішні дії президента США свідчать не про відмову від насильства, а про зміну його форми — від масштабних війн до точкових силових операцій із непередбачуваними наслідками. Це фактично формує нове явище у світовій політиці, яке умовно можна назвати "трампізмом".
Операція Трампа у Венесуелі
3 січня резидент США Дональд Трамп віддав наказ про завдання ударів по об’єктах у столиці Венесуели — Каракас. Вранці у столиці пролунали вибухи, над містом піднявся щонайменше один стовп диму. Відомо, що південна частина міста, де розташована велика військова база, залишалася без електропостачання. У кількох районах Каракаса спостерігали перебої з енергопостачанням, а журналісти чули звуки літаків після вибухів.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро підписав указ про запровадження надзвичайного стану на всій території країни. Пізніше вранці Трамп заявив, що під час операції затримали самопроголошеного президента країни Ніколаса Мадуро.
Федеральне управління цивільної авіації США запровадило тимчасову заборону на польоти американських комерційних авіакомпаній над територією Венесуели на будь-якій висоті.
Україна вже висловила офіційну позицію щодо збройної операції США проти Венесуели, яка розпочалася 3 січня.
Увечері 3 січня Трамп розповів подробиці спецоперації "Опівнічний молот", у результаті якої було затримано Мадуро. Він заявив, що Сполучені Штати Америки перебирають на себе керівництво Венесуелою до моменту забезпечення безпечного, законного та виваженого переходу влади.
Колумбія за підтримки Росії та Китаю ініціювала скликання засідання Ради Безпеки ООН, яке планують провести в понеділок, 5 січня.
The New York Times повідомляє, що унаслідок військової операції США у Венесуелі загинули щонайменше 40 людей.
Віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес заявила про готовність до співпраці зі США.
Більшість країн Європейського Союзу оприлюднили спільну позицію щодо ситуації у Венесуелі, підтвердивши нелегітимність Ніколаса Мадуро як президента. Водночас об’єднання закликало до стриманості міжнародних партнерів та наголосило на необхідності мирного вирішення кризи з дотриманням норм міжнародного права.
Успішна воєнна операція США у Венесуелі на початку січня 2026 року створює нові геополітичні важелі для адміністрації Дональда Трампа, що може опосередковано посилити позиції України. Поразка ключового союзника Кремля у Латинській Америці не лише підриває міжнародний престиж РФ, а й відкриває шлях до можливого зниження світових цін на нафту.
Операція США у Венесуелі призведе до посилення впливу Китаю у Південній Америці. Водночас Пекін може використати цей прецедент для виправдання вторгнення на Тайвань.
