Росія суттєво нарощує застосування реактивних "Шахедів" та розвиває нові типи ударних безпілотників і баражуючих боєприпасів. Восени та взимку основними цілями російських атак можуть стати українські енергетичні об'єкти, теплові електростанції та інфраструктура, від якої залежить життєдіяльність населених пунктів.
Про це розповів керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко в інтерв'ю, коментуючи підготовку Росії до нового осінньо-зимового періоду.
За його словами, українська розвідка розуміє, які об'єкти Росія планує атакувати, якими засобами ураження та приблизно в які терміни. Наразі одним із головних завдань російських військ є послаблення воєнного потенціалу України та її ударних спроможностей. Для цього окупанти намагаються виявляти й знищувати місця зберігання боєприпасів та українські оборонні виробництва.
Із наближенням холодів, за словами Іващенка, пріоритетність енергетичної інфраструктури як цілі для російських ударів зростатиме.
Водночас Росія значно збільшила частку реактивних "Шахедів" у масованих атаках. За оцінкою керівника ГУР, їхня кількість протягом одного дня може становити від 120 до 500 одиниць.
Російські війська при цьому використовують комбіновану тактику, одночасно запускаючи балістичні та крилаті ракети, реактивні та звичайні ударні дрони, а також баражуючі боєприпаси. Це створює для української протиповітряної оборони одночасно кілька різних типів загроз.
Окрему небезпеку становлять нові баражуючі боєприпаси, які за своїми характеристиками перебувають між реактивним безпілотником і крилатою ракетою. Вони можуть розвивати швидкість від 500–600 до 700 км/год, запускатися як із повітряних, так і з наземних платформ та використовувати технології штучного інтелекту й машинного зору.
Іващенко зазначив, що серед найбільш масових таких засобів Росія застосовує "Бандероль" та "Дань-Т". Їхня бойова частина перевищує 130 кг, тоді як у "Герані"/"Shahed" вона становить близько 50–90 кг.
За словами керівника ГУР, росіяни також намагаються зробити нові ударні засоби більш автономними та менш залежними від зовнішнього управління. Це, своєю чергою, ускладнює їхнє виявлення та знищення.
Складною ціллю для української ППО залишається і російська балістика. Йдеться, зокрема, про ракети "Іскандер" та "Циркон". Для протидії таким засобам Україні необхідні відповідні протиракетні спроможності та достатня кількість ракет-перехоплювачів.
"Росія намагається створити для нас складну комбіновану загрозу: балістика, крилаті ракети, реактивні "Шахеди", інші ударні безпілотники та баражуючі боєприпаси застосовуються одночасно. Система ППО повинна в один момент вирішувати різні завдання", — зазначив Іващенко.
Він наголосив, що Росія продовжує адаптувати свою тактику, тому українські Сили оборони мають робити це швидше.
Керівник ГУР також розповів про взаємодію розвідки з Повітряними силами. За його словами, розвідка передає інформацію про можливі удари, після чого військові готуються до відбиття повітряної атаки.
Окремою проблемою Іващенко назвав дефіцит ракет PAC-3 для комплексів Patriot, які необхідні для боротьби з балістичними цілями. За його словами, над забезпеченням України такими ракетами працюють президент Володимир Зеленський, Офіс президента, українські дипломати та розвідка.
"Це спільна й дуже важлива робота, де кожен виконує свою частину", — наголосив очільник ГУР.
Раніше писали, що Росія готується до можливого проведення нової хвилі мобілізації та протягом 2026–2027 років може додатково залучити до війська близько 600 тисяч людей. Йдеться орієнтовно про 300 тисяч військовозобов'язаних у кожному з двох років.
