Наявність тимчасово окупованих територій не є юридичною перешкодою для вступу України до Європейського Союзу, адже в історії ЄС уже існують прецеденти країн-членів із частково окупованими територіями. Водночас ключовим аргументом України на переговорах залишається не лише політичний чинник, а й її безпекова роль у новій архітектурі Європи.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявила народна депутатка України VIII скликання, ексголова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО, професорка НУ "Львівська політехніка" Оксана Юринець.
За її словами, унікальним прикладом є Кіпр — держава-член ЄС, частина якої залишається окупованою. Крім того, в історії Європи були випадки вступу країн або інтеграції за складних територіальних умов — зокрема, в період поділу Німеччини, а також у процесах євроінтеграції Словенії та Хорватії.
Юринець наголосила, що Україна проходить власний, унікальний шлях до членства в ЄС. Вона нагадала, що ще кілька років тому багато хто скептично ставився до перспектив безвізового режиму, однак системна робота парламенту та уряду дала результат.
Експертка зауважила, що попри побоювання щодо можливого "замороження" питання деокупації, вступ до ЄС за умови тимчасової недійсності європейського права на окупованих територіях не суперечить Конституції України. Навпаки, Україна сьогодні змінює систему міжнародного права, адаптуючи її до реалій геноцидної війни.
"Є Конституція України, в рамках яких і президент, і інституції, і держава діють, не порушуючи 157-ї статті. Я думаю, що для цього Європейський Союз буде шукати ці формати. Сьогодні єдина Україна, яка відстоює їх цінності у своїй державі на європейському континенті. Вона змінює і систему, можливо, написання міжнародного права. Фактично вашим завданням буде в майбутньому прописати вже нові правила в Європейському Союзі", — пояснила професорка.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
На її переконання, сьогодні головним аргументом України в перемовинах із Євросоюзом є безпековий фактор.
"Сьогодні Європа хоче отримати гарантії безпеки для себе. І в архітектурі безпеки, як по східному флангу НАТО, так і для самої Європи, сьогодні це єдина опора", — наголосила Юринець.
Вона також звернула увагу на те, що попри формальні механізми вето з боку окремих країн, у ЄС існують політичні та процедурні інструменти для ухвалення стратегічних рішень за наявності політичної волі.
"Коли треба було проголосувати, ще попередній канцлер Німеччини попросив вийти Орбана, і рішення було прийнято. І такі приклади можна знаходити навіть у регламенті правил Європейського Союзу", — підкреслила вона.
За оцінкою Юринець, Україна має реальні шанси стати членом ЄС у перспективі до 2030 року, а можливо — й раніше, якщо збережеться нинішня динаміка політичних рішень та підтримки з боку європейських партнерів.
"Апостроф" повідомляв, що Україна розпочала активну співпрацю з Кіпром у межах його головування в Раді Європейського Союзу, що триватиме протягом першого півріччя 2026 року. Головною метою переговорів є досягнення прогресу у відкритті переговорних кластерів, необхідних для вступу України до ЄС, а також зміцнення оборонної підтримки та санкційного тиску на Росію.
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс також писав про зустріч з президентом України Володимиром Зеленським в Нікосії. Він додав, що Кіпр досі страждає від наслідків незаконного вторгнення та тривалої військової окупації, і повністю розуміє, що стоїть на кону в Україні.
Читайте також: Дві третини українців вірять, що у майбутньому країна процвітатиме в складі ЄС — опитування
