Запропоновані зміни до системи мобілізації, зокрема суттєве підвищення зарплат військовим і демобілізація після певного терміну служби, викликають низку питань щодо їхньої реалістичності через відсутність чіткого фінансування, механізмів заміни та мотиваційних інструментів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політичний діяч, народний депутат восьмого скликання, ексвійськовослужбовець ЗСУ Борислав Береза.
Експерт зазначив, що навколо нових ініціатив існує багато заяв і різних сценаріїв, однак відсутнє чітке розуміння їхнього фінального вигляду та, головне, механізмів реалізації. На його думку, попередні зміни до законодавства про мобілізацію вже показали головну проблему: навіть ухвалені рішення не завжди дають очікуваний результат.
Він також наголосив, що навіть міжнародні партнери активно моделюють можливі варіанти української мобілізації, проте фінальний результат залишається невідомим. За його словами, гучні обіцянки про суттєве підвищення виплат на передовій викликають багато запитань через відсутність коштів у бюджеті та надмірно бюрократизовані критерії нарахування.
"Обіцяють від там 300 до 400 тисяч на нулі зарплатню. Супер! Де будуть брати гроші? Ну, це пряме запитання, бо, наскільки я розумію, ані в бюджеті цих грошей немає, ані разом, враховуючи ті гроші, які нам надають наші партнери, не вистачає на ці виплати. Це перше. Друге питання. Скажіть мені, будь ласка, а як буде нараховуватись? Тому що там є декілька ідей. Ну, наприклад, людина знаходиться на нулі. Якщо вона не вступає в бій, то цей день не зараховується. Якщо вступає в бій, то тоді так, це дійсно зараховується як право на отримання таких грошей. Але коли людина знаходиться на нулі, вона кожну секунду, кожну мить знаходиться в зоні ризику ураження. Пролетить КАБ, ракета, все що завгодно. Окремий бій не може вважатися саме за таку історію", — пояснив Береза.
Береза наголошує, що військові очікують чітких і зрозумілих термінів служби та механізму звільнення після визначеного періоду. Водночас він підкреслює проблему відсутності системи заміни демобілізованих військових: якщо одночасно звільняти сотні тисяч людей, необхідно мати підготовлені резерви, яких наразі недостатньо.
Окремо він звернув увагу, що без підготовки резервів і розширення навчальних центрів будь-які рішення про демобілізацію є нереалістичними.
"У нас Україна сьогодні може пропускати за місяць 37 тисяч. Це максимум, це взагалі максимум. А демобілізувати треба одночасно десь триста, чотириста тисяч. Ну і як це зробити? Це ж теж треба прораховувати наперед", — підкреслив експерт.
Він також наголосив, що головним запитом суспільства і військових залишаються чіткі терміни служби, зрозумілі правила демобілізації та належне матеріальне забезпечення. Водночас проблемними залишаються питання соціальних гарантій, переведень між підрозділами та правового статусу після служби.
"На першому місці для всіх терміни служби. З ким я не спілкуюся, всі кажуть одне й те саме: які терміни служби, коли буде ця демобілізація? Далі. Після того, як тебе демобілізують, ти маєш право кудись їхати, виїжджати за кордон. Тобто чи ти демобілізований, але без права виїзду за кордон. Це теж треба прописати", — зауважив Береза.
На його думку, без системного підходу — включно з мотиваційними програмами, розширенням навчальної бази та переглядом підходів до служби — проблему укомплектування армії та зменшення випадків СЗЧ вирішити неможливо.
"Апостроф" повідомляв, що українські підприємства матимуть три місяці, до 1 вересня, щоб підтвердити статус критичності відповідно до оновлених правил бронювання працівників.
