Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інтерактивну 3D-модель російської бойової машини 72В6 зенітного ракетно-гарматного комплексу "Панцир-С1", а також дані про понад 50 підприємств, залучених до виробництва цієї системи. Саме комплекси "Панцир-С1" використовуються, зокрема, для прикриття Москви та Кремля.
У ГУР пояснили, що Росія застосовує "Панцирі" для захисту важливих військових, промислових та інфраструктурних об’єктів, а також для посилення систем протиповітряної оборони на малих висотах під час масованих повітряних атак.
У розвідці нагадали, що ще у 2023 році ці комплекси були розміщені на дахах будівель у центрі Москви, зокрема поблизу Кремля.
Основою комплексу є бойова машина 72В6, оснащена системами виявлення, супроводу та ураження цілей. Особливістю "Панцира-С1" є поєднання ракетного та гарматного озброєння, що дозволяє вести вогонь по цілях на різних дистанціях і висотах.
Українська розвідка представила інтерактивну 3D-модель із позначенням ключових елементів бойової машини, а також опублікувала перелік із 52 підприємств, які беруть участь у виробництві комплексу.
У ГУР звернули увагу, що частина цих компаній досі не перебуває під міжнародними санкціями. Зокрема, йдеться про Казанський електротехнічний завод, який виготовляє блоки вимірювання кутового прискорення та резервні джерела живлення для "Панцирів", АТ "Центр комерціалізації технологій", що постачає елементи обчислювальної системи, а також Армавірський електротехнічний завод, який виробляє електровентилятори для станцій виявлення цілей.
У розвідці наголосили, що посилення санкційного тиску, синхронізація обмежень між країнами-партнерами та контроль за їх виконанням залишаються важливими чинниками для обмеження військового потенціалу Росії.
Раніше ми писали, що Росія та Україна дедалі активніше переходять від боротьби з безпілотниками у повітрі до ударів по підприємствах, де ці дрони виготовляють, збирають або оснащують електронікою.
