Укрзалізниця оновила графіки руху низки популярних поїздів, щоб зробити подорожі комфортнішими в умовах дії комендантської години.
Про зміни повідомила пресслужба перевізника.
Зокрема, компанія скоригувала розклад поїзда №21/22 Харків — Львів, аби мешканцям і гостям Вінниці, Хмельницького та Тернополя було зручніше діставатися до своїх міст у безпечний час.
Із 17 лютого поїзд курсуватиме за новим графіком. Відправлення з Харкова заплановане на 19:26 замість 14:27. До Вінниці він прибуватиме о 05:40 (раніше — 00:54), до Хмельницького — о 07:32 (замість 02:42), а до Тернополя — о 09:14 (замість 04:35).
Оновлений розклад також забезпечить зручні пересадки для пасажирів приміських поїздів Харківщини. Зокрема, це стосується рейсу №6430 Ізюм — Харків (прибуття о 17:21) та №6023 Слатине — Харків (прибуття о 18:12), що дозволить пасажирам встигнути на вечірній потяг до Львова.
Крім того, з’явиться зручний варіант поїздки з Харкова до Кам’янця-Подільського з пересадкою у Хмельницькому на приміський поїзд №6383/6384 Хмельницький — Ларга. Він відправляється о 08:05 та прибуває до Кам’янця-Подільського о 11:40.
Для пасажирів із Кам’янця-Подільського, які прямують до Львова, також змінено час прибуття: група вагонів Кам’янець-Подільський — Львів тепер прибуватиме о 05:16 замість 03:28. Це дасть можливість здійснювати зручні пересадки у Львові до Ужгорода, Івано-Франківська, Перемишля, Трускавця, Яремчі, Ворохти, Рахова, Рівного, Луцька та Ковеля.
Окрім цього, з 26 лютого перевізник запроваджує денне сполучення між Кам’янцем-Подільським і Києвом. Приміський поїзд №6381/6382 Ларга — Хмельницький буде узгоджений із поїздом №772/771 Хмельницький — Київ, який вирушатиме о 11:04 та прибуватиме до столиці о 16:49.
Також на станції Шепетівка передбачено зупинку поїзда №097/098 Київ — Ковель. Він відправляється з Києва о 23:10 та прибуває до Шепетівки о 03:25.
Раніше ми писали, що у 2025 році модель фінансування пасажирських перевезень Укрзалізниці фактично вичерпала себе. Через падіння вантажної бази компанія більше не може покривати збитки пасажирського сегменту за рахунок вантажних перевезень, що створює ризик операційного розриву між доходами і витратами. Виходом для компанії є перехід до моделі PSO (Public Service Obligation), коли держава або місцева влада замовляють соціально значущі маршрути та компенсують різницю між тарифом і собівартістю.
