Повернення українців із-за кордону є одним із ключових пріоритетів державної політики, однак його реалізація значною мірою залежить від безпекової ситуації та умов життя в країні.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.
За його словами, нині за межами України перебуває близько восьми мільйонів громадян, і як їхнє повернення, так і неповернення матиме суттєвий вплив на демографію, економіку, ринок праці та обороноздатність держави. Експерт зазначив, що уряд почав приділяти більше уваги цій проблемі, однак Україна фактично конкурує за своїх громадян із країнами, які нині їх приймають.
Воскобойник пояснив, що українців за кордоном умовно можна поділити на три групи: тих, хто планує повернутися після завершення війни; тих, хто вже інтегрувався в нове суспільство і навряд чи повернеться; та тих, хто ще не визначився. Саме за останню категорію, на його думку, і точиться основна боротьба.
"Перша група — це ті люди, котрі в дійсності лише чекають завершення бойових дій і готові повернутися на Батьківщину. І, зрозуміло, допомога у вигляді грошей на купівлю квитка, на перевезення речей, можливо, оплати оренди на якийсь певний час на території України буде достатньо непоганим стимулом, аби підштовхнути цих людей до цього повернення. Є друга категорія. Це ті, хто вже адаптувалися, соціалізувалися, працюють або навіть започаткували свій маленький бізнес. І навряд чи цих людей зможе підштовхнути якась грошова сума, бо вони пов'язують своє життя вже з іншою країною. І є третя група людей, котрі зараз не прийняли остаточного рішення і не знають, чи вони залишаться, чи будуть повертатися. І от якраз за них і буде йти головна боротьба. Боротьба за тих, хто сумнівається", — пояснив він.
Головним фактором повернення експерт назвав безпеку — завершення бойових дій, гарантії стабільності та розуміння майбутнього розвитку країни. Він наголосив, що фінансові стимули, такі як оплата квитків чи тимчасове житло, можуть вплинути лише на частину людей, тоді як остаточне рішення залежить від відчуття перспективи життя в Україні.
"Люди, котрі виїздили, їхали не на курорт, люди їхали з метою врятувати життя своїх дітей. І зрозуміло, що на рішення про повернення насамперед буде впливати саме безпековий фактор, а саме закінчення бойових дій, чітке розуміння, чи не буде другої серії", — сказав він.
Експерт підкреслив, що в Україні відчувається гострий дефіцит робочої сили практично в усіх галузях — від учителів і лікарів до будівельників, зварювальників та інженерів.
"Насправді в нас не вистачає людей зараз в усіх галузях нашої економіки. Нам не вистачає вчителів, нам не вистачає лікарів, нам не вистачає медичних сестер. І так само нам не вистачає будівельників, зварювальників, сантехніків", — констатував Воскобойник.
Воскобойник підкреслив, що окремі європейські країни можуть впливати на рішення українців залишитися або повернутися, зокрема через зміну соціальних виплат. Це, на його думку, стане одним із факторів, який впливатиме на вибір тих, хто ще вагається.
"Скорочення таких соціальних виплат, зрозуміло, підштовхне людей до прийняття рішення або повертатися в Україну, або, навпаки, ще глибше інтегруватися в ринок праці, ще активніше вивчати мову і закріплюватися там. Європа буде шукати баланс і намагатися залишити в себе тих, хто соціалізувався і працює, а шляхом зменшення соціальних виплат потроху виштовхнути тих, хто обрав для себе шлях тимчасового проживання в цих країнах", — зауважив він.
Експерт підсумував, що ключовим завданням держави є створення умов, за яких українці бачитимуть перспективу життя і розвитку в країні, адже саме це стане головним чинником їхнього повернення.
"Апостроф" повідомляв, що Україна оцінює кількість своїх громадян, які вимушено перебувають за кордоном через війну, у близько 8 млн людей.
Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, яка суттєво загострилася через п’ятирічну повномасштабну війну. Окрім природного скорочення населення, країна стикається з ризиком неповернення мільйонів дітей і молоді з-за кордону, а також із трансформацією репродуктивних стратегій сімей.
Читайте також: Українці проти мігрантів: як це позначиться на поповненні лав ЗСУ
