Рішення Азербайджану та Грузії щодо відновлення роботи нафтопроводу "Баку-Супса" свідчить про суттєві геополітичні зміни в Чорноморському регіоні та поступове витіснення звідти Російської Федерації. Ослаблення впливу Москви, спричинене її агресивною політикою, відкриває для країн Південного Кавказу нові можливості для зміцнення суверенітету, а для Європейського Союзу — для диверсифікації енергетичних маршрутів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів колишній голова парламенту Азербайджану, лідер партії "Мусават" Іса Гамбар.
Політик підкреслив, що нещодавні дипломатичні контакти, зокрема візит Президента України Володимира Зеленського до Баку та переговори між керівництвом Азербайджану й Грузії, заклали основу для ухвалення важливих інфраструктурних рішень. Відновлення транзиту нафти цим маршрутом безпосередньо б’є по позиціях Кремля в регіоні.
"Я вважаю, що візит пана Зеленського до Баку — це досить важлива подія для всіх нас, і це посилення зв’язків між Азербайджаном і Україною, а також посилення незалежної політики та зовнішньої політики наших країн. І, звичайно, днями після візиту прем’єр-міністра Грузії до Азербайджану було досягнуто угоди про відновлення роботи нафтопроводу "Баку–Супса", що також сприяє зростанню незалежності країн Південного Кавказу. Це створює для Європи можливості диверсифікувати постачання нафтопродуктів. Звичайно, це зменшує вплив Росії в нашому регіоні, що, на мою думку, дуже важливо в нинішній час", — зазначив Гамбар.
Він підкреслив, що домовленості про відновлення роботи нафтопроводу "Баку–Супса" після зустрічей регіональних лідерів підсилюють енергетичну самостійність регіону та дають Європі додаткові можливості для диверсифікації постачання нафти, зменшуючи залежність від Росії.
Гамбар наголосив, що вплив Росії у світі та регіоні суттєво знизився після початку повномасштабної війни проти України, і цей процес триває. На його думку, це є наслідком політики самої Росії, яка призвела до втрати довіри та послаблення позицій. Він також нагадав, що нафтопровід "Баку-Супса" вже неодноразово припиняв роботу — спочатку під час російсько-грузинської війни 2008 року, а потім після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відновлення його роботи, за його словами, свідчить як про економічну доцільність, так і про зміну балансу сил у Чорноморському регіоні.
"І те, що Азербайджан і Грузія вирішили відновити роботу цього трубопроводу, це і в економічному сенсі відповідає нашим інтересам, і водночас підкреслює ситуацію… це також свідчить про те, що вже й у Чорному морі панування Росії — це не те, що було раніше. Тепер там можливості Росії обмежені", — підкреслив політик.
Гамбар наголосив, що хоча азербайджанської нафти недостатньо для повної заміни російської, мова йде про транзитні можливості та розвиток Середнього коридору, який стає дедалі важливішим на тлі війни в Україні та напруги між США та Іраном.
"Тут ідеться не лише про нафту, а й про транзитні можливості. Йдеться про посилення Середнього коридору. І в цьому сенсі, звичайно, це сприяє диверсифікації можливостей нафтопроводів. І це відповідає інтересам як країн нашого регіону, так і європейських країн", — пояснив він.
Політик підкреслив, що Росія поступово втрачає здатність домінувати в цьому просторі, хоча цей процес є тривалим і значною мірою пов’язаний із опором України.
Стало відомо, що Азербайджан та Грузія домовилися про поновлення роботи нафтопроводу Баку-Супса, про це повідомляє грузинське бюро Report
"Апостроф" повідомляв, що у квітні обсяги видобутку нафти в Росії знизилися до показника близько 8,8 млн барелів на день, що на 460 000 барелів менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Головним чинником такого скорочення стали інтенсивні атаки українських безпілотників на російські промислові об'єкти.
