Проведення Україною необхідних реформ для членства в Європейському Союзі до 2027 року є нереалістичним, а вступ до 2030 року можливий лише за найсприятливіших умов.
Про це заявила народна депутатка від "Європейської Солідарності" та голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе в коментарі "Критичному мисленню" з Віктором Шлінчаком.
За її словами, відкриття кластера "Основи" означає, що процес вступу України до ЄС тепер юридично закріплений конкретними завданнями та взаємними зобов’язаннями як для Києва, так і для Брюсселя.
"Це радше не привід для святкування, а привід для дуже серйозної мобілізації в роботі, щоб максимально швидко, ефективно і якісно пройти шлях трансформації, необхідний для вступу до Європейського Союзу", — наголосила вона.
Нардепка зазначила, що Україна вже отримала перелік необхідних завдань щодо всіх переговорних кластерів ще наприкінці минулого року та на початку цього року, тому робота над їх виконанням могла розпочатися раніше. Водночас, за її оцінкою, уряд поки не демонструє активності у просуванні необхідних законодавчих ініціатив.
Климпуш-Цинцадзе також звернула увагу на важливу особливість переговорного процесу: попри відкриття інших кластерів, жоден із них не буде остаточно закритий до завершення роботи над кластером «Основи».
"Усі секторальні реформи базуються на верховенстві права, балансі гілок влади, ефективній державній службі, роботі антикорупційних інституцій та належному фінансовому контролі. Саме тому перший кластер відкривається першим, але буде закритий останнім", — пояснила вона.
На думку депутатки, заявлені окремими представниками влади терміни завершення адаптації законодавства до кінця 2027 року є надто оптимістичними та не враховують обсягу роботи.
"Ухвалений закон — це не реформа. Це тільки початок будь-якої реформи. Після того потрібні підзаконні акти, потрібні інституції, потрібні люди, які можуть навчені працювати за цими правилами. Потрібно пояснити тим, кого ці правила будуть стосуватися і навчити їх жити за цими правилами. Тому заяви про 2027 рік не мають нічого спільного з реальністю", — підкреслила Климпуш-Цинцадзе.
При цьому успіх залежатиме не лише від роботи української влади, а й від здатності держави забезпечити фінансування реформ, особливо у сферах сільського господарства, транспорту та екології.
Коментуючи перспективи вступу України до ЄС до 2030 року, депутатка зазначила, що такий сценарій можливий лише за максимально сприятливих обставин.
"2030 рік — це той термін, за який ми могли б виконати всі домашні завдання, якщо все складатиметься якнайкраще. Але на цей процес впливатимуть перебіг війни, внутрішня спроможність України до реформ і розвиток подій у самому Європейському Союзі", — сказала вона.
Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що навіть після завершення переговорів та підписання угоди про вступ Україну чекатиме етап ратифікації документа всіма державами-членами ЄС, що також потребуватиме часу та активної дипломатичної роботи з кожною європейською столицею.
"Буде йтися про рішення кожної окремої держави-члена. Тому говорю про те, що вже зараз нам принципово говорити з кожною державою. Мати чітке розуміння, що кого турбує від найменшої до найбільшої держави, оскільки це рішення консенсусне", — підсумувала вона.
Нагадаємо, що 15 червня у Європейському союзі погодили відкриття першого кластера переговорів про вступ з Україною та Молдовою. Усі країни-члени підтримали відповідне рішення.
