У неділю, 28 грудня, Православна Церква України за новим календарем вшановує пам’ять праведного Йосипа Обручника, царя Давида та святого Якова, брата Господнього  Це свято нагадує, що Господь прийшов у світ не лише як Бог, а й як Людина, народжена у конкретному роді, з живою історією, болем, відповідальністю і великою вірою.

"Апостроф" розповідає про духовне значення свята, а також пов’язані з ним традиції та народні вірування.

Духовний сенс і історія свята

Дні після Різдва Христового - це особливий період, коли Церква згадує земну родину Спасителя — тих, через кого здійснилося Божественне втілення. 

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Праведний Йосип Обручник  - це одна з найтихіших, але найвеличніших постатей у Євангелії. Святе Письмо не містить жодного слова, сказаного праведним Йосипом,  але його життя стало прикладом справжньої віри та жертовної любові.

Дізнавшись про вагітність Марії, Йосип не осудив Її, а, бувши праведним, хотів таємно відпустити, щоб не завдати болю. Коли ж ангел відкрив йому Божу волю, він без вагань взяв на себе відповідальність за Матір Божу і Немовля. Саме Йосип оберігав Святе Сімейство, вивів Марію з Дитям у втечу до Єгипту, рятуючи Ісуса від смерті, і працював, щоб прогодувати родину. У церковній традиції він є покровителем батьків, сім’ї, праці й тих, хто мовчки несе свій хрест.

picture
Гвідо Рені. Святий Йосип з немовлям Ісусом. 1620-ті роки.

Цього ж дня згадують царя Давида — пророка і псалмоспівця, з роду якого за тілом народився Христос. Давид, попри свої падіння, умів щиро каятися і любити Бога всім серцем. Його псалми й сьогодні є молитвою мільйонів людей у радості й скорботі.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА
picture
Джерард Ван Хонторст. Цар Давид грає на арфі (1622)

Також вшановують святого Якова, брата Господнього, першого єпископа Єрусалима, людину, яка прожила суворе життя в молитвах й праведності. За переказами, його надзвичайно поважали навіть серед юдеїв, а загинув він мученицькою смертю за віру в Христа.

picture
Яків, брат Господній за тілом

Народні прикмети й традиції 28 грудня

У народі цей день вважався родинним і спокійним. Після різдвяної радості наставала пора тиші, осмислення і подяки за сім’ю. Люди намагалися зібратися разом, помиритися, згадати померлих родичів добрим словом.

Наші предки уважно стежили за погодою:

  • ясний день — до спокійного і врівноваженого року;
  • сніг цього дня віщував добробут у домі;
  • мороз вважався знаком міцного здоров’я родини.

Вважалося доброю справою в цей день допомогти вдовам, сиротам або тим, хто залишився без підтримки, адже Йосип Обручник був символом захисту і опори.

Що не можна робити 28 грудня

Цього дня не можна сваритися в родині, ображати близьких, особливо старших. Вважалося гріхом осуджувати інших або поширювати плітки. Наші предки в давнину в цей день не бралися за важку фізичну працю, не починали гучних гулянь, не відмовляли у допомозі.

Також намагалися не приймати поспішних рішень, бо день вимагав розважливості й внутрішнього спокою.

Що треба зробити 28 грудня

 Це сприятливий день для молитви за сім’ю, дітей і мир у домі. Подякуйте Богові за батьків, чоловіка чи дружину, попросіть мудрості й терпіння. 

Зробіть в цей день бодай одну добру справу тихо, без показності — так, як це робив праведний Йосип.

Раніше "Апостроф" розповідав про Собор Пресвятої Богоматері - свято, яке відзначали 26 грудня, а також про традиції та прикмети, пов'язані з цим днем.