19 серпня — яке сьогодні церковне свято, кому моляться цього дня, традиції та прикмети

У середу, 19 серпня, Православна церква України вшановує пам'ять мученика Андрія Стратилата та з ним 2593 мучеників. Святий Андрій був римським воєначальником, який під час війни з персами відкрито поклався на Христа, а його приклад надихнув тисячі воїнів прийняти християнство. За віру вони зрештою загинули мученицькою смертю.

"Апостроф" розповідає про святого Андрія Стратилата та 2593 мучеників, їхній незвичайний подвиг, переказ про цілюще джерело, а також народні традиції і прикмети цього дня.

Святий Андрій жив наприкінці III — на початку IV століття та служив у римському війську за правління імператора Максиміана. За хоробрість, військовий талант і справедливість він отримав високе звання стратилата — головнокомандувача. Андрій користувався великим авторитетом серед воїнів, хоча сам на той час ще не був охрещений.

Коли римська армія вирушила на війну з персами, Андрію доручили очолити загін. За церковним переданням, перед битвою він переконав своїх воїнів звернутися до Христа по допомогу. Сам воєначальник уже увірував у Бога, хоча ще не пройшов Таїнство Хрещення.

Невеликий загін Андрія виступив проти значно численнішого війська. За переказом, воїни, які ще недавно були язичниками, молилися разом зі своїм командиром і зрештою здобули перемогу. Після цього багато з них увірували в Христа. Саме тут історія Андрія Стратилата набуває особливого значення: він не просто зберіг віру сам, а повів за собою тих, хто був під його командуванням.

Після повернення війська про християнські переконання Андрія стало відомо правителю Антіоху. Воєначальника схопили та наказали катувати, вимагаючи від нього зректися Христа. Однак Андрій залишився непохитним. За переказом, його та воїнів, які прийняли християнство разом із ним, спочатку намагалися стратити, але через побоювання бунту в армії влада змушена була їх відпустити.

Святий Андрій разом зі своїми воїнами вирушив до Кілікії, у місто Тарс. Там єпископи Петро і Нон охрестили його та його побратимів. Однак переслідувачі наздогнали християн у гірській місцевості біля Тавра.

Перед смертю Андрій, за церковним переданням, попросив воїнів не чинити опору і разом помолитися. Він молився не лише за своїх товаришів, а й за ворогів та за людей, які колись звертатимуться до Бога на цьому місці.

За переказом, після молитви мученики були вбиті. Їх було 2593. У ту саму мить із землі забило джерело. Єпископи, які стали свідками трагедії, поховали тіла мучеників, а вода з джерела, за переказами, допомагала людям, які приходили туди з молитвою. Відомо також оповідання про одного клірика, який страждав від тяжкої духовної недуги та після того, як випив із джерела, отримав зцілення.

Саме тому в церковній традиції Андрія Стратилата шанують не тільки як мученика, а й як приклад воїна, для якого мужність не була несумісною з милосердям і молитвою. Його ім'я особливо пов'язують із молитвами за військових та людей, які опинилися перед небезпекою. 

Народні традиції 19 серпня

У народному календарі цей день мав кілька назв, зокрема Андріїв день, Андрій Тепляк, а в окремих регіонах — Текла Буряківниця. Назва Тепляк пов'язувалася з погодою: серпневе тепло вже ставало м'якшим, ночі — прохолоднішими, а природа поступово подавала перші сигнали наближення осені.

Для українського селянина це був час уважно придивлятися до городу. Саме тепер починали збирати буряки, моркву та інші коренеплоди, частину врожаю відкладали для зимового зберігання. Буряки мили, підсушували, обрізали бадилля та складали в льохи або інші прохолодні місця.

Господині готували з молодих буряків борщі, вінегрети та інші страви, а частину овочів залишали для тривалого зберігання. Перший урожай нерідко ділилися з родичами або сусідами. У народному уявленні щедрість із власного городу була доброю прикметою перед осінню.

Продовжували й роботу в саду. Збирали достиглі яблука, груші та сливи, сушили фрукти, варили повидло, компоти й варення. Частину плодів залишали на гілках, щоб вони достигли пізніше.

У цей час господарі вже серйозно готувалися до осінніх робіт. Перевіряли насіння, лагодили вози, інструменти, кошики та інший реманент. У коморах перебирали зерно, стежили, щоб воно добре просохло й не зіпсувалося.

Особливу увагу приділяли воді. Після літньої спеки перевіряли криниці, чистили джерела, поправляли їхні дерев'яні зруби. Вода завжди мала особливе значення для українського села, а історія про джерело, яке, за церковним переказом, забило після мученицької смерті Андрія та його воїнів, лише посилювала шану до чистої води.

Цікавим було й те, що в серпні люди вже уважно спостерігали за поведінкою птахів. Якщо лелеки збиралися у великі зграї або починали відлітати, це сприймали як знак близького завершення літа. За природою стежили не лише з цікавості: такі спостереження допомагали визначити, коли настав час завершувати польові роботи та готуватися до осінньої сівби.

Увечері родина збиралася за вечерею. На столі були страви з нового врожаю — овочі, каші, свіжі яблука, ягоди. Старші нагадували дітям, що сила людини полягає не в тому, щоб панувати над іншими, а в тому, щоб відповідати за тих, хто поруч.

Народні прикмети про погоду 19 серпня

• Якщо день теплий і ясний — осінь буде сухою, а зима може прийти з морозами.
• Якщо зранку багато роси — погода найближчими днями буде теплою.
• Якщо лелеки вже збираються у вирій — осінь буде ранньою.
• Якщо йде дощ — осінь може бути дощовою.
• Якщо павутина літає над полями — осінь буде теплою та сухою.
• Якщо ввечері небо чисте й зоряне — найближчі дні будуть ясними.
• Якщо вітер посилюється після заходу сонця — незабаром погода зміниться.

Що не можна робити 19 серпня

У цей день не радили сваритися, ображати інших, принижувати слабших або зловживати владою. Історія Андрія Стратилата нагадує, що справжня сила воєначальника проявляється не лише на полі бою, а й у відповідальності за людей, які йому довірені.

Також не рекомендували пліткувати, бажати комусь зла чи нарікати на власну долю. У народному уявленні це був день, коли особливо важливо зберігати внутрішній спокій і не провокувати конфліктів.

Не варто було ставитися легковажно до води: забруднювати криниці, джерела чи водойми. Чисту воду в українському селі сприймали як справжнє багатство, від якого залежало життя всієї родини.

Не рекомендували й відмовляти в допомозі тому, хто її потребує. Пам'ять про тисячі воїнів, які залишилися разом зі своїм командиром до кінця, нагадує про взаємну підтримку та вірність.

Що треба зробити

Вірянам радять помолитися мученику Андрію Стратилату та 2593 мученикам про мужність, захист від небезпеки, здоров'я, мир в Україні, захист українських воїнів і благополуччя родини. У церковній традиції святого особливо згадують у молитвах за військовослужбовців.

Доброю справою цього дня вважається підтримати військового або його родину, допомогти людині, яка опинилася у складній ситуації, поділитися овочами чи фруктами нового врожаю, допомогти літнім людям із господарством, очистити криницю або джерело від сміття та знайти час для щирої молитви.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 18 серпня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.