У понеділок, 7 вересня, Православна церква України вшановує святого мученика Созонта. Цей день припадає на передсвяття Різдва Пресвятої Богородиці, яке відзначають 8 вересня. Созонт був пастухом із Лікаонії, який проповідував християнство серед людей, а згодом прийняв мученицьку смерть за віру.

"Апостроф" розповідає історію святого мученика Созонта, відомі перекази про його подвиг, а також народні традиції, прикмети і заборони цього дня.

Святий мученик Созонт жив у Кілікії наприкінці III — на початку IV століття. Він походив із Лікаонії та працював пастухом. Попри просте життя, Созонт добре знав Святе Письмо. Він читав його іншим пастухам, розповідав про Христа та переконував людей прийняти християнську віру. За переказами, завдяки його проповіді багато людей стали християнами.  

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Одного разу Созонт сидів під дубом і розмірковував про віру. За церковним переданням, йому було видіння, яке закликало його вирушити до Помпеополя та прийняти мученицький подвиг.

Созонт прийшов до міста саме в той час, коли там готували велике язичницьке свято. У центрі урочистостей знаходилася золота статуя язичницького божества.

 

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Созонт вирішив показати людям, що поклоніння ідолу не має справжньої сили. Вночі він проник до язичницького храму, відламав руку золотого ідола, роздробив її на шматки та роздав золото бідним. 

Наступного дня язичники виявили пошкодження статуї. Влада почала шукати винного, а щоб покарати християн, могли постраждати невинні люди. Тоді Созонт сам прийшов до правителя і зізнався у своєму вчинку. Він пояснив, що зробив це навмисно, щоб показати безсилля язичницького ідола.

За це святого жорстоко катували. За церковним переданням, його били залізними палицями, доки тіло не витримало. Созонт помер за віру, але його мученицька смерть не стала кінцем історії.

За переказом, язичники хотіли спалити тіло святого. Для цього розклали багаття, але раптово почалася сильна гроза з дощем, яка загасила вогонь. Уночі християни змогли забрати тіло мученика та поховати його. 

Історія Созонта особливо цікава тим, що він не був воїном, правителем чи відомим богословом. Це був звичайний пастух, який став проповідником і мучеником.

Його приклад показує, що в ранній Церкві поширення християнства відбувалося не лише завдяки єпископам і священникам. Віру передавали один одному звичайні люди — у родині, серед друзів, на роботі, під час щоденного спілкування.

Саме тому Созонт став для християн прикладом мужності та внутрішньої свободи людини, яка не побоялася виступити проти того, що вважала неправдою.

7 вересня також є передсвяттям Різдва Пресвятої Богородиці. Тому цей день має особливий зв'язок із сім'єю, материнством та очікуванням нового життя.

 

Народні традиції 7 вересня

У народному календарі початок вересня був часом активної підготовки до осені. 7 вересня господарі продовжували збирати врожай, сушити овочі та готувати продукти для зимового зберігання.

Особливу увагу приділяли цибулі. Її викопували, просушували, перебирали та зв'язували в коси. Найкращі цибулини залишали на зиму, а частину — на насіння наступного року.

Цибулю вважали однією з найнадійніших культур для зимових запасів. Вона могла довго зберігатися в сухому місці, тому господині намагалися добре висушити її перед тим, як переносити до комори.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Цього дня могли готувати страви з цибулею — прості, але ситні селянські страви, які допомагали урізноманітнити осінній раціон. Цибулю додавали до каші, картоплі, супів, пирогів та хліба.

За народним повір'ям, з'їсти цього дня щось із цибулею означало забезпечити собі здоров'я та добробут на майбутній рік. Це, звичайно, народна традиція, а не церковна вимога.  

 

У садах збирали пізні яблука та груші. Частину фруктів залишали дозрівати на деревах, інші знімали обережно, щоб не пошкодити для тривалого зберігання.

На городах перевіряли гарбузи. Якщо вони вже добре достигли, їх залишали на сонці, щоб шкірка стала міцнішою. Гарбузи потім переносили в сухе місце, де вони могли зберігатися всю зиму.

У селянських родинах також готувалися до Різдва Богородиці. Напередодні великого свята прибирали в хаті, мили лави, столи та вікна, чистили подвір'я.

Особливо ретельно наводили лад там, де наступного дня планували приймати гостей. Різдво Богородиці було родинним святом, тому в багатьох місцевостях до нього готували святкові страви. Жінки могли готувати пироги, вареники, каші та інші домашні страви з нового врожаю. Якщо в саду вже достигали яблука, їх додавали до випічки.

Початок вересня був і часом завершення літніх польових робіт. Тому господарі намагалися не залишати на полі те, що вже можна було зібрати.

Увечері родина збиралася разом. Після важкого дня говорили про врожай, майбутні осінні роботи та підготовку до зими. Особливе місце в народній традиції посідала жінка-мати. Напередодні Різдва Богородиці люди зверталися з молитвами про здоров'я матерів, дітей та сімейний добробут.

Цей день був своєрідною паузою перед великим святом 8 вересня. Тому намагалися не перевантажувати його важкою роботою, а завершити найнеобхідніше та зустріти Різдво Богородиці в чистій хаті й спокої.

Народні прикмети про погоду 7 вересня

  • Якщо на цибулі багато лушпиння — зима буде холодною.
  • Якщо журавлі летять високо й повільно — осінь буде дощовою.
  • Якщо на небі мало хмар — зима може бути холодною та вітряною.
  • Якщо шишки на деревах ростуть низько — зима буде ранньою.
  • Якщо ворони голосно каркають — погода скоро зміниться.
  • Якщо птахи не сідають на землю — незабаром може піти дощ.
  • Якщо дощ почався після обіду — він може затягнутися.
  • Якщо листя ще майже не опадає — осінь буде теплою та тривалою. 

Що не можна робити 7 вересня

У церковній традиції немає спеціальних заборон на побутову роботу цього дня. Народні вірування радили не сваритися, не лихословити, не хвалитися своїм достатком та не брати і не давати гроші в борг. Не рекомендували також марнувати їжу та недбало ставитися до врожаю. Такі заборони належать до народних повір'їв, а не до церковних правил. 

Напередодні Різдва Богородиці намагалися не створювати конфліктів у родині. Вважалося, що велика сварка може залишити неприємний слід на майбутньому святі.

Що треба зробити

Вірянам радять помолитися святому мученику Созонту та Пресвятій Богородиці, попросити здоров'я для себе і близьких, захисту родини, духовної сили та миру для України.

Доброю справою буде завершити необхідні осінні роботи, перебрати овочі, підготувати цибулю та інші запаси до зими. Можна також прибрати в домі та підготуватися до Різдва Пресвятої Богородиці, яке відзначатимуть наступного дня.

Особливо добре цього дня поділитися їжею з близькими або людиною, яка потребує допомоги. Історія Созонта нагадує про те, що матеріальні цінності не мають сенсу, якщо вони не допомагають людині. За переказом, він навіть роздав золото язичницького ідола бідним.

7 вересня варто провести спокійно, завершити старі справи та з молитвою підготуватися до одного з важливих богородичних свят — Різдва Пресвятої Богородиці.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 4 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.

Завантаження...