Ситуація з енергопостачанням та опаленням у столиці на початку 2026 року змусила міську владу вдатися до екстрених рішень — об’єднання навчальних закладів і так званої "освітньої міграції" учнів. Ідеться про тимчасове переведення дітей до шкіл із кращими умовами навчання та стабільним енергозабезпеченням.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла співзасновниця громадської організації "Смарт освіта" Іванна Коберник.
За її словами, частина закладів освіти вже практикує тимчасові виїзди на навчання до санаторіїв і таборів у західних регіонах країни, зокрема на Закарпатті. Там учні разом із вчителями можуть безперервно навчатися протягом кількох тижнів. Такий формат, зазначає експертка, є особливо ефективним для старшокласників.
Коберник наголошує, що постійні повітряні тривоги, відключення електроенергії та змішаний формат навчання, коли частина дітей перебуває в класі, а частина — дистанційно, не дають змоги забезпечити повноцінний освітній процес. Для якісної освіти критично важливими є безперервність, системність і наступність. Натомість вимушені перерви у навчанні тривалістю понад півтора місяця та подальше спорадичне відновлення занять не сприяють засвоєнню знань.
Експертка підкреслила, що для учнів початкових класів дистанційне навчання є абсолютно неефективним, а тривалі перерви призводять до серйозних освітніх втрат. Саме тому тимчасова міграція до закладів, де є стабільне опалення та електропостачання, є критично важливою для наймолодших школярів.
"Для дітей до 10 років дистанційна освіта є абсолютно неефективна. І тому будь-яка можливість організувати для них очне навчання є дуже важливою. От уявіть собі, є першокласники, які тільки в вересні почали вчитися. Перерва в майже два місяці для них — це просто дуже серйозні освітні втрати. Для освіти важлива безперервність, системність, наступність. Це вам скаже кожен вчитель", — пояснила вона.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Коберник також зазначила, що в окремих випадках використовувалися путівки, оплачені містом у непіковий сезон. Існують і батьківські ініціативи, однак вони мають обмежений масштаб. Водночас за її словами, сотням тисяч дітей має допомагати саме система освіти, а не лише родини, які мають відповідні ресурси.
На її думку, за грамотного перерозподілу місцевих бюджетів такі формати можна масштабувати, зокрема з урахуванням економії на опаленні шкіл, які тимчасово не працюють. Однак подібні рішення потребують завчасного планування.
Експертка також звернула увагу на проблему комунікації всередині міської системи управління освітою. За її словами, багато раціональних пропозицій від керівників навчальних закладів не озвучуються публічно через страх перед керівництвом.
"Я думаю, що у владі Києва не створена атмосфера довіри, за якої така ініціатива може бути зрозуміла керівництвом. Комунікація не йде від департаменту освіти, вона йде від профільного заступника зараз. І вона хоч якась з’явилася, але так вона йде постфактум. Тому треба ще розуміти такий момент, що об’єднання дитсадків — це взагалі ще й питання економічного виживання міста, тому що батькам треба ходити на роботу", — підкреслила Коберник.
Вона наголосила, що підготовку до наступного опалювального сезону потрібно розпочинати вже зараз, маючи напрацьовані сценарії дій, аби запускати їх вчасно, а не тоді, коли діти місяцями випадають із навчального процесу.
"Апостроф" повідомляв, що у Деснянському районі Києва мають намір запустити власну систему незалежної генерації тепла та електроенергії. Резервна система дозволить забезпечити будинки теплом і світлом навіть у випадку нових обстрілів чи зупинки великих енергооб’єктів.
