Кадрові ротації в українській дипломатії, зокрема відставка Андрія Єрмака та можливі зміни в МЗС, можуть дати шанс відновити ефективну роботу зовнішньополітичного відомства, яке останні роки значною мірою було монополізовано Офісом Президента.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
За словами експерта, відставка Андрія Єрмака з посади очільника Офісу Президента створює умови для відновлення повноцінної діяльності Міністерства закордонних справ як самостійного органу, що раніше було ускладнено через надмірну централізацію.
"Після відставки Єрмака наше Міністерство закордонних справ може нарешті знову почати працювати. Пан Єрмак монополізував головні напрями з нашими європейськими партнерами, з Америкою", — зазначив Леонов.
Він наголосив, що тривалий час в України не було посла в Південній Кореї — країні, яка могла б стати важливим постачальником озброєнь. Подібні труднощі спостерігалися й на китайському напрямку, де або не було повноцінного представництва, або кадрові рішення не давали результату. У підсумку Україна втратила час і можливості для посилення позицій на ключових зовнішніх ринках та політичних майданчиках.
Політолог підкреслив, що відсутність проактивної позиції призвела до втрати важливих ініціатив — зокрема пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона щодо розміщення військ в Україні, яка не отримала своєчасної підтримки Верховної Ради.
"Україна, на жаль, не проактивно діяла останні роки. Бо коли пан Макрон запропонував розмістити в Україні військових, Україна мала би схопитися за цю ідею. Просто рік фактично ніяк не реагували", — пояснив експерт.
Замість оперативного політичного та юридичного закріплення цієї ініціативи влада дозволила їй поступово зникнути з порядку денного, хоча у Франції тоді існувала і суспільна підтримка, і політичне вікно можливостей.
На думку експерта, ефективність міжнародних домовленостей варто оцінювати не за кількістю документів, а за результатами — обсягами допомоги, політичною підтримкою, швидкістю ухвалення рішень та виконанням зобов’язань. Він нагадав, що минулого року Україна втратила близько 4,5 млрд доларів європейського фінансування через невиконані реформи.
"Це теж проблема, бо це гроші, які ідуть в український бюджет. Взагалі, от ми можемо говорити, що минулий рік, попри все, став рекордним з точки зору фінансування української економіки і озброєння. І всі ці гроші, 90 млрд, надав саме Європейський Союз", — сказав він.
Він підкреслив, що на Заході уважно стежать за кадровими рішеннями. Для партнерів важливо, щоб ключові дипломатичні посади обіймали професійні та авторитетні фахівці, з якими можна ефективно працювати. Такі призначення здатні посилити довіру до України.
"На жаль, ніхто не пояснює громадянам, українського суспільства, чому все це відбувається і для чого відбувається", — додав Леонов.
На тлі цих процесів за Україною пильно стежить і Кремль. За словами експерта, російська стратегія й надалі полягає в очікуванні внутрішніх проблем в Україні та спробах підірвати її фінансову стійкість.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що президент України Володимир Зеленський у понеділок звільнив Василя Малюка, голову Служби безпеки України та організатора операції "Павутинка", однієї з найрезонансніших атак на російську територію з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Під час цієї операції було знищено російські літаки на авіабазах, що перебували на злітно-посадкових смугах.
Президент призначив начальника Центру спеціальних операцій "А" СБУ Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України. Одночасно з цим глава держави затвердив нову структуру керівництва відомства, визначивши кількість заступників очільника та порядок заміщення посади в умовах воєнного стану.
Зеленський здійснив нове кадрове призначення у структурі Служби безпеки України. Відповідно до підписаного документа, Антитерористичний центр при відомстві очолив Денис Килимник.
5 січня глава держави Володимир Зеленський підписав указ про призначення генерал-майора Олександра Поклада першим заступником голови Служби безпеки.
Кадрові ротації у Службі безпеки України, зокрема призначення Сергія Хмари тимчасовим виконувачем обов'язків голови, не підірвуть стійкість відомства, а навпаки — можуть стати сигналом до посилення контррозвідувальної діяльності всередині органів влади.
Призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента посилить переговорний трек України, оскільки він сприймається як більш реалістичний і конструктивний учасник порівняно з Андрієм Єрмаком. Кадрові зміни свідчать про перехід до багатосценарійного планування в умовах тривалої війни.
