НАБУ та САП офіційно оголосили колишньому держсекретарю Міністерства закордонних справ України Олександру Банькову підозру як організатору злочинної схеми, що дозволила привласнити понад 37 млн грн благодійних донатів. Ці кошти збиралися на підтримку України на початку повномасштабної війни.
"Апостроф" розповідає, що відомо про підозрюваного.
Хто такий Олександр Баньков, якого підозрюють у легалізації 37 млн грн
Згідно з відкритими даними, Баньков, який нині перебуває під офіційною підозрою НАБУ та САП у справі про розкрадання мільйонних благодійних внесків, 1983 року народження. Сам родом з міста Рубіжне Луганської області.
Закінчив факультет філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціаліст із румунської мови. Одружений.
У системі зовнішньополітичного відомства працює з 2006 року. Зокрема, з 2006 по 2010 рік був аташе, третім секретарем з консульських питань Посольства України в Румунії.
З 2010 по 2014 рік — займав посади третього, другого, першого секретаря, радника МЗС.
З 2014 по 2017 рік був заступником директора, директором Департаменту секретаріату МЗС.
Після цього став Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії у 2017–2020 роках.
У період 2020–2024 років українського дипломата призначили держсекретарем Міністерства закордонних справ України.
Олександр Баньков працював державним секретарем МЗС за часів керівництва міністра Дмитра Кулеби.
Справа про розкрадання пожертв
27 липня антикорупційні органи викрили організовану злочинну групу, яка привласнила понад 37 млн грн пожертв, призначених на підтримку України. За весрією слідства, організатором схеми став колишній державний секретар Міністерства закордонних справ України.
Як стверджують слідчі, він переконував міжнародних донорів та працівників закордонних дипустанов спрямовувати фінансову допомогу на рахунок підконтрольної громадської організації. Отримані гроші мали статус цільових бюджетних грошей спеціального фонду МЗС.
Після цього гроші переводили на рахунки підконтрольних ФОПів та фірм, а ті спрямовували їх до конвертаційних центрів для переведення в готівку. "Відмиті" кошти учасники схеми використовували для власного збагачення.
Водночас для створення видимості законної діяльності громадської організації виготовляли фіктивні документи та грантові угоди з неправдивими даними.
Також серед підозрюваних: екскерівник апарату держсекретаря МЗС (чинний дипломат), радник ексміністра закордонних справ, керівник підконтрольної ГО, бухгалтер організації.
Як розповідав "Апостроф", раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро оголосили про завершення досудового розслідування масштабної корупційної справи у Києві. Йдеться про заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю медичного обладнання для онкохворих пацієнтів Національного інституту раку.
