Створення "Коаліції охочих" та напрацювання нової архітектури безпеки для України виходять на етап предметних переговорів і можуть стати альтернативою НАТО.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
За словами експерта, нині обговорюються два окремі документи: двосторонній договір між Україною та США та багатосторонній контракт із "Коаліцією охочих". Хоча США поки уникають прямих зобов'язань щодо воєнної підтримки, участь американських військових у розробці планів свідчить про серйозність намірів.
"Все вказує на те, що оце вже не рамка, а вже предметні переговори. Якщо от беруть участь військові, в тому числі представники генеральних штабів тих чи інших країн, це говорить про те, що вже обговорюють конкретику", — пояснив Леонов.
На його думку, поділ на два формати пов’язаний з обмеженою готовністю Сполучених Штатів брати на себе прямі воєнні зобов’язання щодо України. Водночас Вашингтон може гарантувати безпеку європейському контингенту, який потенційно буде розміщений на українській території.
У двосторонній угоді зі США, ймовірно, не буде прямої військової компоненти, однак американська сторона може взяти на себе важливі зобов’язання у сфері розвідки, контролю та координації. Натомість у багатосторонньому форматі обговорюється питання військових гарантій, зокрема для європейського контингенту, який може бути розміщений в Україні після завершення бойових дій.
"У будь-якому випадку, розміщення тут військових і європейської коаліції — це вже нова геополітична реальність, з якої має фактично миритися Росія", — підкреслив він.
За його словами, одним із варіантів, який обговорюється, є розміщення європейських військ поза лінією фронту — зокрема в глибшому тилу, потенційно на захід від Дніпра. Такі сили могли б узяти на себе частину завдань із протиповітряної оборони та забезпечення безпеки тилових регіонів. Сам факт присутності іноземного контингенту в Україні створює нову геополітичну реальність: удар по цих силах означатиме пряме зіткнення Росії вже не лише з Україною, а й із європейськими державами.
Він зазначив, що перша лінія оборони в будь-якому разі залишатиметься за Україною, а союзницькі сили виконуватимуть роль стратегічної "страховки".
"В цих гарантіях безпеки, крім того, що вони мають бути юридично зобов'язуючими, вони мають починати діяти автоматично, без якихось консультацій. П'ята статя НАТО передбачає консультації, якби там не було і не обов'язкову участь в бойових діях. Також має бути чітко обговорено, а коли ця автоматична дія наступає", — зазначив директор центру "Пента".
Леонов акцентував, що ці гарантії не повинні повторити долю Будапештського меморандуму. Документи мають бути ратифіковані парламентами та містити чіткі механізми автоматичного реагування на будь-які загрози, включно з гібридними операціями "під чужим прапором".
"Цей документ має бути ратифікований. Він має бути обов'язковим до виконання. Все інше воно є таким формальним і навряд чи зупинить Росію. Бо Росія має розуміти втрати, які вона понесе, якщо почне знову війну", — резюмував Олександр Леонов.
Саме такий підхід, вважає експерт, може стати основою нової системи безпеки в Європі, яку вже зараз обговорюють як можливу альтернативу нинішній архітектурі НАТО
"Апостроф" повідомляв, що під час зустрічі у Парижі союзники прагнуть домогтися участі США в розгортанні військ в Україні після війни.
У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський прибув до Франції для участі у низці стратегічних зустрічей. Програма візиту передбачає переговори з лідерами "Коаліції охочих", Генеральним секретарем НАТО, а також консультації з представниками американської переговорної групи щодо гарантій безпеки.
За даними європейських посадовців, у дипломатичних колах розглядають різні варіанти щодо кількості військовослужбовців від 15 до 20 тисяч.
Експерт із міжнародних питань, голова Всеукраїнської громадської організації "Україна в НАТО" Юрій Романюк в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив, що в Україні відсутні реальні гарантії безпеки від міжнародних партнерів, окрім обмеженого потенціалу Франції та Великої Британії, тоді як заяви про підтримку від США під час каденції Дональда Трампа залишаються під великим питанням.
