Верховна Рада України залишається недостатньо відкритою: лише вісім комітетів стабільно входять до топу рейтингу прозорості, тоді як шість комітетів систематично перебувають в антилідерах через закритість роботи, неповну публікацію документів та відсутність відеозаписів засідань.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла аналітикиня руху "ЧЕСНО" Софія Лазарева.
За її словами, із 23 комітетів парламенту лише 8 демонструють належний рівень відкритості, публікуючи протоколи, порядки денні та відеозаписи засідань, а 6 опинилися в списку антилідерів.
Вона повідомила, що з 20 січня 2026 року набули чинності нові законодавчі норми, які зобов'язують оприлюднювати відеозаписи засідань упродовж доби. Нещодавно ухвалений закон зобов’язує комітети публікувати відео протягом 24 годин, але на момент минулорічного моніторингу ці вимоги ще не діяли.
"Ми даємо їм бали від нуля до 11 за відкритість роботи. Частина балів — це те, наскільки комітет публікує свої протоколи, стенограми, порядки денні. А також частина балів за те, як комітети публікують відеозаписи своїх засідань. Є навпаки таких шість комітетів антилідерів. Це, зокрема, комітети з надзвичайної та правоохоронної діяльності, які просто закриті через воєнний стан. Але є і кілька інших комітетів, які, попри те, що не мають підстав для закритої роботи, тим не менш недостатньо висвітлюють усі свої засідання", — пояснила Лазарева.
Вона підкреслила, що деякі комітети залишаються закритими навіть без законних підстав, зокрема комітет питань транспорту та комітет зовнішньої політики. Деякі не мають власних платформ для публікації відео, через що втрачають бали у рейтингу відкритості.
Аналітикиня наголосила, що відповідальність за прозорість лежить не лише на депутатах, а й на секретаріатах комітетів. Часто причиною "інформаційного вакууму" стає неналежне виконання обов'язків працівниками апарату, на що голови комітетів не завжди звертають увагу.
"Якщо так дивитися на закон, то за оприлюднення всієї документації відповідає секретаріат комітету. Це не народні депутати, а держслужбовці, працівники апарату Верховної Ради. Є комітети, де все добре. А є комітети, де і сам секретаріат не допрацьовує, і голова комітету чомусь на це не звертає уваги та не звертається до свого секретаріату, щоб оприлюднювали весь пакет документів", — зазначила експертка.
Вона підкреслила, що закритий режим роботи комітетів підвищує ризики ухвалення непрозорих або суперечливих рішень, які можуть мати значний резонанс для держави та антикорупційної політики.
"Ми розуміємо, що як тільки комітет працює в закритому режимі, там можуть ухвалювати рішення з ризиками або суперечливі ідеї. І хороший приклад — закон про позбавлення незалежності НАБУ і САП. Він був ухвалений на закритому комітеті правоохоронної діяльності, і з цього дня комітет перестав публікувати навіть порядки денні. Ми бачимо, як закритість одразу веде до ухвалення суперечливих рішень", — підкреслила Лазарева.
Аналітикиня зазначила, що головним важелем впливу на ситуацію тепер є закон №4212, який чітко регламентує обов’язки комітетів. Вона наголосила, що результати щорічного моніторингу відкритості комітетів будуть оприлюднені 17 лютого і покажуть, наскільки парламент дотримується принципів прозорості та підзвітності громадськості.
"Апостроф" повідомляв, що раніше детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики під час перетину державного кордону, повідомляли в пресслужбі НАБУ.
Заявлялось, що колишнього міністра енергетики України Герман Галущенко затримали під час перетину державного кордону в межах кримінального провадження, відомого як справа "Мідас". Факт затримання підтвердили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Затримання міністра енергетики Германа Галущенко у межах справи "Мідас" стало очікуваним кроком після тримісячної паузи. Вона, ймовірно, була зумовлена суспільним тиском на тлі критичної енергетичної ситуації та неможливості швидко відновити зруйновані об’єкти.
