Національний банк України оприлюднив деталі наглядових дій щодо Сенс Банку у 2022–2026 роках. За цей період регулятор провів 12 перевірок, а Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури ухвалив понад 100 рішень щодо банку.
Про це йдеться в офіційній заяві Правління Національного банку України, оприлюдненій 27 серпня на сайті НБУ, передає "Апостроф".
Як НБУ перевіряв Сенс Банк
Після націоналізації Сенс Банк перебував під посиленим наглядом НБУ. Регулятор регулярно перевіряв дотримання вимог фінансового моніторингу, банківського, валютного та санкційного законодавства.
За результатами перевірок НБУ застосовував штрафи та письмові застереження. Також регулятор повідомляв акціонера та державні органи про результати наглядових дій у межах своїх повноважень.
З кінця 2022 року до 2026 року Комітет ухвалив понад 100 рішень щодо Сенс Банку. За результатами наглядових заходів НБУ надіслав 21 повідомлення до правоохоронних органів, Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України.
Загалом регулятор провів:
-
три інспекційні перевірки щодо дотримання банківського законодавства;
-
шість перевірок у сфері фінансового моніторингу;
-
три перевірки щодо дотримання санкційного та валютного законодавства.
Що виявила перевірка Сенс Банку
Друга інспекційна перевірка НБУ завершилася у квітні 2025 року. Під час неї регулятор виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів Сенс Банку.
Про це НБУ також повідомив правоохоронні органи.
Регулятор продовжує аналізувати виявлені матеріали щодо управлінської практики колишнього Альфа Банку, яка, за даними НБУ, застосовувалася щонайменше з 2013 року.
Матеріали використовуються Міністерством юстиції України під час підготовки до розгляду в міжнародному арбітражі справи, ініційованої колишніми підсанкційними власниками. НБУ зазначив, що подальший аналіз документів має доповнити позицію України в цьому.
Що відбувалося у 2026 році
У травні НБУ розпочав адміністративні провадження щодо голови правління Сенс Банку Олексія Ступака та голови наглядової ради Миколи Гладишенка.
Регулятор також звертався до САП, НАБУ та Офісу Генерального прокурора щодо процесуального статусу Гладишенка в кримінальних провадженнях. Зокрема, йшлося про справу "Мідас". Відповідей НБУ не отримав через посилання правоохоронців на таємницю досудового розслідування.
19 серпня після оприлюднення НАБУ нових матеріалів досудового розслідування операції "Форест Гамп" НБУ заявив про необхідність невідкладної оцінки голови наглядової ради банку.
Того ж дня Комітет ухвалив рішення про невідповідність Миколи Гладишенка кваліфікаційним вимогам щодо незалежності. НБУ оприлюднив вимогу до уряду невідкладно припинити його повноваження.
20 серпня регулятор розпочав окреме адміністративне провадження для оцінки колективної придатності наглядової ради Сенс Банку.
21 серпня НБУ вимагав від уряду, наглядової ради та правління банку вжити заходів для підвищення якості корпоративного управління. Зокрема, йшлося про можливе обмеження повноважень або усунення працівників, які фігурують у публічно доступній інформації НАБУ.
24 серпня Сенс Банк розпочав службове розслідування із залученням фахівців з ІТ, фінансового моніторингу, комплаєнсу та внутрішнього аудиту. На період розслідування керівницю підрозділу фінансового моніторингу Людмилу Снігур відсторонили від виконання обов'язків.
Яких дій очікує НБУ
Національний банк планує винести питання щодо Сенс Банку на найближче засідання Ради з фінансової стабільності.
Регулятор також очікує від уряду як акціонера невідкладних дій для відновлення повноцінної роботи органів управління банку. Серед них НБУ назвав доформування наглядової ради представниками держави та незалежними членами, а також відсторонення або інше усунення працівників банку, які фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації.
У НБУ заявили про готовність до парламентського контролю та перевірки своїх дій. Максимально детальний звіт про наглядові дії вже передали уряду та членам Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
"Рішення регулятора не можуть бути реакцією на політичний тиск або непідтверджені персональні звинувачення, а мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та закріпленій законодавством логіці", – йдеться в заяві Правління НБУ.
У Національному банку також наголосили, що й надалі перевірятимуть конкретні факти та взаємодіятимуть із правоохоронними й іншими державними органами в межах своїх повноважень.
Справа "Форест Гамп"
У середу, 19 серпня, правоохоронні органи проводять масштабну спецоперацію, спрямовану на викриття злочинного угруповання. Джерела вказують на причетність до справи чинних і колишніх народних депутатів, а також посадовців Офісу президента.
За інформацією джерел та народних депутатів, слідчі дії та обшуки проходять у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.
Як повідомили джерела РБК-Україна, "у справі, окрім Мудрої, фігурують також нардеп Вадим Столар та екс-нардеп Максим Микитась".
Нардеп Ярослав Железняк також зазначив, що обшуки також стосуються колишнього народного депутата Максима Микитася.
Джерела ZN.UA у правоохоронних органах додали, що у справі, ймовірно, фігурують чиновники Міністерства юстиції та представники "Сенс банку".
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро опублікували тизер розслідування справи під назвою "Форест Гамп".
На оприлюдненому відео чутно записи розмови невідомого чоловіка, який зазначає: "У нас "Порятунок рядового Раяна". От тільки недоумок може записати на своїх дітей крадіжку грошей та ще й оплату їх навчання. Тому Форест Гамп".
Інша розмова містить діалог із ненормативною лексикою щодо чотирьох мішків та поїздки в Офіс президента. Хто саме є учасниками цих записів, наразі невідомо.
Під час обшуків, проведених у межах операції "Форест Гамп", НАБУ та САП також виявили документ із планом антикризової комунікації щодо роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Згодом стало відомо, що слідчі дії спрямовані, зокрема, на те, щоб встановити походження 150 млн грн, внесених як застава за колишнього міністра, що є фігурантом "справи Міндіча" — Германа Галущенка.
Що відомо про справу "Мідас"
10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України заявило про проведення масштабної операції "Мідас". Вона стосувалася викриття корупції в енергетичній сфері. У межах операції відбулося понад 70 обшуків.
За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від "Енергоатому" у вигляді "відкатів". Їх сплачували контрагенти компанії, яких, за версією слідства, їм нав'язували учасники схеми.
У НАБУ заявляли, що кошти "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
НАБУ також оприлюднило записи розмов фігурантів із кодовими іменами. Згодом стало відомо, кого саме вони позначали. Серед головних фігурантів називали бізнесмена та співвласника "Квартал 95" Тимура Міндіча, який фігурував під кодовим ім'ям "Карлсон", а також Олександра Цукермана — "Шугармена".
Обидва виїхали з України незадовго до проведення обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили їх у розшук.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За версією слідства, він є керівником групи, яка отримувала та відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці.
"Апостроф" також писав, що підсанкційний бізнесмен Тимур Міндіч подав позов у справі про захист честі, гідності та ділової репутації на народного депутата Ярослава Железняка.
