У Криму сталася серія із шести землетрусів, однак ці поштовхи не є аномальними для регіону і не належать до найпотужніших в його історії. Попри це, сейсмологи наголошують, що Крим залишається одним із найбільш сейсмічно активних районів України, а нові землетруси в майбутньому є цілком імовірними.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Богдан Купльовський.
Він уточнив, що зафіксоване явище насправді було серією із шести землетрусів, що є звичним для Кримського півострова. В історичному вимірі нинішні поштовхи суттєво поступаються найруйнівнішим катастрофам минулого.
"Найсильніший землетрус, про який нам відомо, відбувся у 1927 році, приблизно 100 років тому. Були серйозні руйнування. Він стався на суші. Магнітуда цих нинішніх землетрусів, найсильнішого в серії, була 4,3, а землетрусу 1927 року — 6,7. Через те, що він відбувся на суші, руйнування були досить суттєвими. Там було зруйновано місто Ялта, фактично половину міста. Ці ж землетруси, які відбулися зараз, сталися в морі. Цунамі від такого землетрусу не виникає", — зазначив науковець.
За словами фахівця, подібна активність фіксується регулярно, і навіть цього року, зокрема 2 лютого, вже відбувалися сильніші поштовхи з магнітудою понад 5. Прогнозувати точний час майбутніх землетрусів сейсмологи не беруться через складність моделювання процесів у земній корі.
"Як відбувається землетрус? У земній корі накопичується напруження. Земна кора не витримує цього напруження. Починається руйнування, тріскання. Може відбутися один сильний землетрус або серія маленьких землетрусів, які навіть не відчутні, і таким чином напруження зміниться. Через те, що це складна система і математично її важко змоделювати, сейсмологи про час виникнення землетрусів взагалі не говорять. Говорять про можливу максимальну силу, а час виникнення ми спрогнозувати не можемо", — пояснив Купльовський.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Експерт також розповів, що після окупації Криму Україна втратила доступ до місцевих сейсмічних станцій, які раніше входили до мережі Інституту геофізики. Проте українські та міжнародні сейсмічні мережі продовжують фіксувати сильні землетруси в регіоні завдяки обміну даними між країнами.
За його словами, на території України діють дві основні системи моніторингу — мережа Інституту геофізики та мережа Головного центру спеціального контролю. Крім того, важливу роль відіграють дані з Румунії та Молдови. Купльовський нагадав, що одним із найнебезпечніших джерел сейсмічної активності для України залишається зона Вранча в румунських Карпатах. Саме звідти походили найсильніші землетруси, які відчувалися на території України в минулому.
Він зазначив, що землетруси в Україні відбуваються регулярно — близько 50–80 на рік у Карпатському регіоні та до 50 поштовхів у межах Українського кристалічного щита в Центральній Україні. Проте переважна більшість із них мають невелику магнітуду, відбуваються на значних глибинах і є абсолютно невідчутними для людей.
Купльовський наголосив, що загрозу несуть не самі підземні коливання, а стан споруд, тому вся критична та відповідальна інженерна інфраструктура в країні зводиться з обов'язковим урахуванням сейсмічного районування.
Він додав, що в Україні існують сейсмічно активні регіони, де землетруси є регулярним явищем. За його словами, місцева інфраструктура проєктується з урахуванням таких ризиків, тому подібні події не є для цих територій чимось незвичним.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що поблизу узбережжя Криму у Чорному морі зафіксовано землетрус магнітудою 3,3.
У Полтавській області 17 травня зареєстрували землетрус магнітудою 2,6 за шкалою Ріхтера. Цей випадок став черговим проявом сейсмічної активності в регіоні за останні місяці.
Також, у вівторок, 23 червня, значна частина тимчасово окупованого Криму залишилася без електропостачання. Перебої з електрикою торкнулися кількох великих міст, через що в деяких населених пунктах зупинився громадський транспорт.
