Цього тижня спливає термін дії ключового договору між США та Росією про контроль над ядерними озброєннями, що відкриває новий етап у глобальній ядерній політиці. На тлі енергетичного переходу та старіння частини боєголовок перед ядерними державами постає не лише безпековий, а й фінансово-технологічний виклик.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
За його словами, світ нині перебуває у фазі енергетичного переходу, і це впливає на ставлення до ядерних матеріалів. Багато ізотопів та матеріалів для ядерної галузі були напрацьовані ще в СРСР на реакторах подвійного призначення — вони одночасно виробляли електроенергію та матеріали для ядерної зброї.
Більшість ядерних боєголовок, виготовлених за часів СРСР, наразі досягають критичного віку, коли їх необхідно знімати з чергування через процеси самоотруєння радіоактивних елементів.
"Ці всі ядерні боєголовки — це ж все ж таки розпад, і вони отруюються самі по собі. Їх повинні з чергування знімати, вести на завод і переробляти заново. І тут виникає питання: що будемо з ними робити? Як будемо це окупувати? Війною окуповувати, чи розрядкою? От зараз ми опинились у такій ситуації", — пояснив Закревський.
На думку експерта, питання полягає не стільки в тому, чи будуть підписані нові договори, скільки в тому, хто оплатить оновлення або утилізацію цих запасів.
Закревський також зауважив, що тема ядерної загрози останніми роками знову активізувалася в публічному просторі, зокрема у США — як у політичних дискусіях, так і в масовій культурі. Це свідчить, що "ядерна карта" знову використовується у геополітичній грі. Водночас із технологічної точки зору утримання та модернізація арсеналів — це значний фінансовий тягар.
"Може, в Росію влаштовує така ситуація, що на цій шаховій дошці розподілу ядерної зброї лишається тільки Росія і Сполучені Штати Америки. Тим самим можна і Європу, і Китай в сторону посунути. Але питання, я ще раз повторюю, не стоїть про те, що з цим щось треба робити. Тобто це питання лише полягає в тому, хто за це буде платити", — підкреслив експерт.
За його оцінкою, після розпаду СРСР Україна втратила не лише ядерний потенціал у безпековому вимірі, а й значні енергетичні та економічні можливості. Якщо перераховувати вартість переданих матеріалів у сучасних цінах на електроенергію, йдеться про сотні мільярдів доларів потенційної вартості.
Закревський звернув увагу на економічний аспект ядерного роззброєння України, зазначивши, що передані за Будапештським меморандумом матеріали мають колосальну вартість у мегават-годинах електроенергії.
"На рахунок того, скільки нам винні — винні Сполучені Штати Америки за те, що вони забрали у нас елементи поділу - десь в порядку 400 млрд доларів по тих цінах, які зараз є. Це в цінах на електроенергію. Будапештський меморандум у нас не тільки безпековий пропрацював. Він ще пропрацював нас енергетично", — зауважив він.
"Апостроф" повідомляв, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України створюють нові серйозні загрози для ядерної безпеки, оскільки під ударом опинилося стабільне електропостачання трьох діючих атомних електростанцій країни.
Німеччина разом з іншими європейськими партнерами має активніше нарощувати оборонні спроможності на тлі зменшення ролі США в гарантуванні безпеки Європи. Зокрема, континенту необхідні ефективні механізми ядерного стримування.
Поки Вашингтон поступово втрачає роль глобального гаранта безпеки, європейські країни, зокрема Франція та Німеччина, змушені формувати власну "ядерну парасольку", а Пекін нарощує стратегічний арсенал, готуючись до домінування в новій багатополярній реальності.
