Із 1 липня в Польщі набули чинності нові правила для українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом. Відтепер вони більше не можуть безкоштовно проживати у державних центрах розміщення біженців і повинні самостійно оплачувати оренду житла або шукати інше помешкання.
Про це повідомляє The Telegraph.
Польська влада пояснює, що зміни спрямовані на поступовий перехід людей, які планують залишатися в країні, до фінансової незалежності. Водночас ті, хто має можливість повернутися до України, за задумом уряду, повинні розглянути таку перспективу після кількох років масштабної державної підтримки.
Втім, експерти зазначають, що рішення може бути пов'язане не лише з економічними міркуваннями. На їхню думку, воно також відображає певне охолодження польсько-українських відносин, яке останнім часом посилилося через суперечки навколо аграрної політики та історичних питань.
Оглядачі також звертають увагу, що подібні дискусії щодо подальшої підтримки українських біженців дедалі активніше ведуться й в інших країнах Європи. Зокрема, у Німеччині, де нині перебуває близько 1,2 мільйона українців, а також в Ірландії, яка надала прихисток приблизно 84 тисячам людей.
За офіційними підрахунками, Польща вже витратила близько 40 млрд злотих на допомогу українським громадянам. Хоча уряд називає нововведення економічно виправданими, правозахисники застерігають, що найбільше від них можуть постраждати люди похилого віку, особи з інвалідністю та інші категорії, які не мають можливості самостійно забезпечувати себе.
Серед тих, кого зачепили нові правила, — 74-річний Костянтин Костецький, який мешкає у центрі для біженців у Гожуві-Велькопольському. За його словами, він не знає, як діяти після скасування безкоштовного проживання.
Чоловік розповів, що разом із дружиною отримує українську пенсію, однак її розміру недостатньо для життя в Польщі. Якщо іншого виходу не буде, подружжя розглядатиме можливість переїзду до іншої країни, хоча все ще сподівається на перегляд нових правил.
Водночас 30-річна Юлія Ахаркова, яка разом із чоловіком і шістьма дітьми проживає в іншому центрі для біженців у тому ж місті, зазначає, що їхня родина здатна самостійно оплачувати житло. Проте, за її словами, знайти квартиру виявилося непросто через упереджене ставлення окремих орендодавців.
Жінка розповіла, що після згадки про українське громадянство або велику родину власники житла нерідко відмовлялися від подальшого спілкування. Зараз сім'я намагається оформити документи для отримання банківського кредиту на придбання власного житла, однак цей процес може тривати ще кілька років.
Тим часом уряд Німеччини має намір суттєво збільшити обсяг державних запозичень у 2027 році. Водночас проєкт бюджету передбачає виділення 11,6 млрд євро на підтримку України.
