Проблема самовільного залишення частини (СЗЧ), яка офіційно охопила вже близько 200 тисяч військовослужбовців, є наслідком комплексу системних прогалин: відсутності чітких термінів служби, проблем із медичним обстеженням та низької якості внутрішньої комунікації. Вирішення цих викликів потребує не лише правових змін, а й глибокої цифровізації процесів соціальної підтримки (СП) та військово-лікарських комісій (ВЛК).
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів адвокат, колишній офіцер юстиції ЗСУ Євген Филипець.
На його думку, більшість військових у СЗЧ — це вмотивовані бійці з бойовим досвідом, які добровільно пішли на війну. Головними демотиваторами для них стають невизначеність щодо строків демобілізації, бюрократичні перепони під час проходження ВЛК та фінансові непорозуміння через помилки в обліку бойових дій.
"Для людини сьогодні потрібно розуміти строк служби. Наскільки часу ти мобілізований і скільки тобі ще потрібно вслужити. Інше питання — це питання здоров'я. Люди спотикаються через те, що неналежно обстежуються, через те, що не можуть достукатися, потрапити на ВЛК, через те, що є складна досить процедура оскарження рішень ВЛК. Третє — це, власне, певні фінансові питання. Не доплатили, не заплатили, був на бойових, не перерахували ці кошти. І четверте — це внутрішня комунікація. Професійна армія — це майбутнє, тому що професійні люди на керівних посадах не призведуть до непрофесійних рішень", — пояснив Филипець.
Окремо експерт наголосив на проблемах внутрішньої комунікації та рівні професіоналізму командирів. За його словами, професійна армія передбачає підготовлених керівників, які здатні ефективно управляти підрозділами та підтримувати моральний стан військових. Якщо ж командир не має достатнього досвіду або управлінських навичок, виникають конфлікти, що можуть призводити до залишення підрозділів. Нерідко військові прямо говорять, що пішли саме через конфлікт із командиром.
Адвокат підкреслив, що ключовим інструментом для зниження корупційних ризиків і бюрократії має стати розширення функціоналу застосунку "Армія+". Військовослужбовець повинен мати можливість подати рапорт, отримати копію своєї особової справи або дані про медичне обстеження одним натисканням кнопки, не звертаючись до юристів.
Він повідомив, що нині напрям соціальної підтримки перевантажений: часто одна-дві особи опрацьовують тисячі справ загиблих, зниклих безвісти та ветеранів. Це призводить до того, що отримання посвідчення УБД або виплат сім'ям затягується на місяці, а іноді й на роки.
"Соціальна підтримка на сьогодні — це величезний пласт. Він, можливо, більше, ніж сама мобілізація. Збір різних документів з військових частин — це все повинна робити оця складова СП. Я бачу у клієнтів, які приходять і рік не мають. Оця вся механіка, як на мене, мала би бути зав'язана в якусь більш автоматизовану систему", — зазначив колишній офіцер юстиції.
На думку адвоката, більшість цих проблем можна вирішити шляхом автоматизації. Дані про службу, поранення, участь у боях та всі необхідні документи повинні зберігатися в єдиній електронній системі й супроводжувати військовослужбовця протягом усього часу служби. Це дозволило б суттєво скоротити строки оформлення документів, уникнути втрати інформації та полегшити отримання виплат і пільг.
Також він зазначив, що формально існує можливість оскаржувати рішення або бездіяльність ТЦК та їхніх підрозділів соціальної підтримки у вищих інстанціях, однак такі звернення не завжди пришвидшують розв'язання проблеми.
"Апостроф" повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення кількість офіційних звернень щодо порушення прав громадян з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки збільшилася у 333 рази.
Результат автоматизації процесу отримання відстрочок - наразі вже 90% продовжуються без людського втручання: без заяв, довідок і походів до ТЦК.
