Український уряд підготував і вніс на розгляд Верховної Ради проєкт Трудового кодексу, який має замінити законодавство, що існує ще з радянських часів. "Апостроф" з'ясовував, що передбачає новий кодекс, і як ми відповідно до нього будемо працювати й відпочивати.
Кабінет міністрів України схвалив проєкт нового Трудового кодексу, про це повідомляється на урядовому порталі.
За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, робота над документом тривала понад два роки.
"Мала можливість розпочати та координувати цей процес, перебуваючи на посаді віце-прем’єр-міністерки (та міністерки економіки - "Апостроф"). Рада, що команда успішно завершила важливий етап для старту реформи (ринка праці)", — цитує Свириденко урядовий портал.
Прем’єрка нагадала, що Україна досі живе і працює за Кодексом законів про працю, ухваленим у 1971 році, тобто ще у радянські часи, який не відповідає реаліям сучасного ринку праці.
За її словами, новий Трудовий кодекс дозволить залучити до економічної активності тих, хто сьогодні часто залишається поза ринком – молодь, жінок, ветеранів, людей з інвалідністю.
Що з'явиться у новому Трудовому кодексі?
Якщо коротко, то, згідно з даними уряду, основні його положення будуть такими:
– Гнучкі трудові договори. Кількість типів трудових договорів збільшується з шести до дев'яти. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.
– Цифровізація трудових відносин. Електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах.
– Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС. Мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме уряд.
– Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей. Кодекс фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). Також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.
– Реформа інспекції праці: впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.
– Більше можливостей для працевлаштування молоді. Зокрема, Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи – учнівський трудовий договір.
В уряді сподіваються на швидкий розгляд документу Верховною Радою, але навіть якщо народні обранці не будуть зволікати з його ухваленням, делеко не факт, що він одразу ж набуде чинності.
За словами експертки з питань ринку праці Тетяни Пашкіної, коли б Рада не ухвалила новий Трудовий кодекс, почати жити за ним країна зможе лише через півроку після закінчення дії воєнного стану. Але коли це станется напевно сказати неможливо.
"Тобто всі ці хороші речі, які в ньому є, будуть відтерміновані", – сказала вона "Апострофу".
Втім, на думку експертки, принаймні виходячи з тієї інформації, яка на сьогодні відома, проєкт дійсно вийшов непоганим.
Зокрема в частині, що стосується працевлаштування молоді.
"Навіть якщо ця норма доганяє реальний ринок, який вже залучає (робітників у віці) 16+, то це непогано", – каже Пашкіна.
Проте можуть виникнути деякі проблеми з втіленням цієї норми: "Важко сказати, на якій час у нас затягнеться дистанційне навчання, навіть після війни, і, якщо дитина захоче підзаробити, як ми це будемо формулювати у комбінації з навчанням, – це хороше питання".
Говорячи про залучення на ринок праці представників різних вікових груп, було б також доцільно на законодавчому рівні вирішити проблему "ейджизму" (небажання роботодавців наймати людей старшого віку – "Апостроф"), додала експертка.
Хоча, як відомо, через шалений дефіцит кадрів бізнес все частіше залучає до праці людей вікової категорії 50+, а іноді навіть і 60+.
Іншими словами, новий Трудовий кодекс має зробити де-юре багато того, що вже функціонує де-факто.
Наприклад, дистанційну роботу, яку країна успішно опанувала через COVID-19.
Це вже не кажучи про тотальну цифровізацію та "гнучкість" трудових відносин, які ми маємо сьогодні.
"Якщо говорити взагалі, то непогано, що у нас є цей продукт, враховуючи, що його попередника прийняли у грудні 1971 року, тому сказати, що це вже на часі, це дуже м’яко сказати, – резюмує Тетяна Пашкіна. – Проте дуже хотілося б, щоб він був життєздатним, тому що я вже втомилася рахувати "трупи" його попередників, які входили до Верховної Ради, в чиїх коридорах вони й гинули".
У пошуках справжніх ФОПів
На цьому можна було б і закінчити, але про одне положення проєкту нового Трудового кодексу варто сказати окремо.
У версії уряду воно виглядає так:
– Кодекс закріплює чіткі ознаки трудових відносин. Документ визначає вісім ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з "тіні". Попередні оцінки щодо "детінізації" ринку праці – 43 млрд грн на рік.
Попри розмиті формулювання, можна здогадатися, що мова йде насамперед про те, щоб унеможливити найм на роботу фізичних осіб-підприємців (ФОПів), тобто про практику, яка є доволі поширеною серед роботодавців, адже витрати на ФОПів значно нижчі, ніж на робітників, які наймаються у повній відповідності з законом (та й самі робітники часто не проти, оскільки як ФОПи вони сплачують податок у розмірі 5%, а не 18%).
В урядовому повідомленні немає переліку цих восьми ознак трудових відносин, проте вони добре відомі з інших джерел.
Отже, про що йдеться.
-
Особисте виконання праці: працівник виконує роботу власноруч і не може передоручити її іншим особам.
-
Підпорядкування розпорядженням: працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та наказам роботодавця (у межах професійних обов'язків).
-
Систематична оплата: заробітна плата виплачується регулярно за процес праці, а не за результат.
-
Конкретна трудова функція: виконання роботи за певною професією, посадою, кваліфікацією (наприклад, згідно з Класифікатором професій).
-
Інтеграція у структуру: працівник є частиною виробничого процесу та ієрархії роботодавця.
-
Забезпечення робочого місця: роботодавець зобов'язаний надати працівникові робоче місце та засоби праці.
-
Тривалий характер: відносини мають тривалий, постійний характер, а не разовий (на відміну від договору підряду).
-
Соціальні гарантії та відповідальність: наявність соціальних гарантій від роботодавця та можливість застосування дисциплінарних стягнень.
Якщо характер роботи залученого до співпраці ФОПа відповідатиме навіть не усім цим критеріям, а хоча б декільком з них, його треба буде працевлаштувати як штатного співробітника.
Це не перша спроба влади унеможливити найм ФОПів де-факто штатними працівниками. Зокрема є ідея зобов'язати їх сплачувати ПДВ у розмірі 20%, і тоді привабливість такого працевлаштування зникне.
Проте з додатковим оподаткування ФОПів, схоже, вирішили не поспішати, тож взялися за критерії трудових відносин.
Але чи вирішить це проблему "тінізації"?
"Мені здається, що ми працюємо з наслідками, а не причинами. У більшості своїй люди не хочуть платити податки тому, що вони не розуміють чітко, куди вони йдуть, або, коли бачать, куди вони йдуть, не хочуть, щоб вони туди йшли, – каже Тетяна Пашкіна. – Тому, я думаю, що чим більш прозорими будуть податки, чим більш людяними вони будуть, тим у меншої кількості людей буде острах їх платити і віддавати тим, кому віддавати не хочеться".
Крім того, багато айтівців, юристів, бухгалтерів, консультантів дійсно мають лише одного великого замовника їхніх послуг, за що вони й отримують регулярні виплати, проте це не робить їх штатними співробітниками. Як будуть вирішуватися подібні ситуації, невідомо.
"Як на мене, значно гірше, коли ти приходиш до ресторації чи до магазину фешенебельного одягу, і тебе, судячи по чеках, обслуговують 33 ФОПа", – каже Пашкіна.
І з такою податковою "оптимізацією" безумовно треба щось робити.
"Те, що це (введення критеріїв трудових відносин) дасть ефект "детінізації", я в цьому переконаний на 100%, – сказав у коментарі "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. – Питання лише в тому, скільки від цього отримає бюджет, оскільки я маю сумніви, що це буде така сума (яку називає уряд)".
Не з того почали
При цьому набагато більші суми бюджет втрачає від так званих зарплат у "конвертах". За даними Інституту соціально-економічної трансформації, у 2020 році через цю "схему" державна скарбниця недоотримала від 110 млрд грн до 150 млрд грн.
Можна не сумніватися, що атака на ФОПів призведе в тому числі до збільшення тих, хто працює "в чорну".
Все це відбувається через несправедливу систему оподаткування доходів громадян, впевнений Ілля Несходовський.
"Пока вона існує, боротися з "конвертами" в принципі нереально, – каже експерт. – Мільйони громадян отримують зарплату в "конвертах". Якщо у вас порушників 60-70%, мабуть ви щось робите неправильно. Бо "конверти" – це не про збагачення, це – спосіб виживання".
Справа в тому, що в Україні будь-яка зарплата, навіть мінімальна, оподатковується за єдиною ставкою – 18% (плюс 5% військового збору).
"Коли держава забирає майже чверть твого доходу, при цьому цей дохід – $200 (мається на увазі мінімальна зарплата, розмір якої у 2026 році встановлений на рівні 8647 грн – "Апостроф"), – це ненормально, – пояснює Несходовський. – У нас збільшують податки для бідних, а потім чомусь дивуються, що люди їдуть за кордон".
Їдуть здебільшого до Європи, і почалося це ще до російського вторгнення.
До речі, новий Трудовий кодекс наблизить нас до Європи, адже він передбачає імплементацію декількох десятків директив ЄС.
Одна з них стосується відпусток, і тут є приємна новина, яку озвучила заступниця міністра економіки Дарія Марчак:
"Чинне трудове законодавство визначає 24 календарні дні відпустки на рік. Але європейські норми – а проєкт Трудового кодексу є дуже важливим євроінтеграційним проєктом — передбачають, що працівник повинен мати 28 днів оплачуваної відпустки".
Тож, принаймні відпочинемо – були б гроші.
