Білоруський боєць 13-ї бригади НГУ "Хартія" Владислав Соловей розповів, що білоруси-добровольці мають різні причини захищати Україну. Для когось це відповідальність за початок війни після провалу протестів у Білорусі 2020 року, для інших — родинні зв’язки з Україною або бажання застосувати військові чи професійні навички.
Про це він розповів в інтерв’ю проєкту "Хід Тузова" на Апостроф TV.
Чому білоруси воюють за Україну
За словами бійця, його особиста мотивація сформувалася ще після протестів у Білорусі 2020 року.
"Спочатку я брав участь у протестному русі у 20-му році. Ми тоді ходили з квітами, наївні були і досвіду вашого Майдану не перейняли. Менталітет, мабуть, не той. Звичайно, успіху це не здобуло. Після цього жити людині на зразок мене та багатьом іншим людям у країні було практично неможливо", — розповів він.
Коли у 2022 році Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Соловей відчув особисту відповідальність за те, що відбувалося, через поразку білоруського протестного руху у 2020 році.
"У 2022 році, коли війна почалася, Буча — все це було частиною, я думаю, нашої та моєї відповідальності, оскільки у 2020 році ми програли, і це все стало можливим", — сказав військовий.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За його словами, зрештою він вирішив приїхати в Україну, оскільки більше не хотів залишатися осторонь.
Соловей також навів слова свого колишнього викладача юридичного факультету, який говорив про дві можливі громадянські позиції: "моя хата з краю" та "якщо не я, то хто?".
"Я ось жив по першій, як усі. Я був хатаскрайником, чого гріха таїти? У 30 років після цього всього у 2022-му вже якось зібрався з думками, приїхав", — розповів боєць.
Водночас інша частина білоруських добровольців має родичів в Україні. Серед тих, хто долучився до боротьби, є також професійні військові, які не хотіли служити білоруському режиму, але прагнули застосувати свої знання та досвід.
Він також розповів про реакцію своїх рідних у Білорусі на його вступ до лав ЗСУ. За його словами, батьки зрозуміли його рішення, хоча самі залишилися в Білорусі.
"Батьки за мене. Ну, як за мене? Вони зрозуміли мене, але вони лишилися там. Вони вже люди похилого віку, і ми слабо контактуємо, на жаль".
Нагадаємо, що у Гомельській області Білорусі, поблизу села Якимівка, відбувається будівництво масштабного військового об’єкта, що передбачає появу залізничної інфраструктури, здатної приймати великі військові поїзди.
