Відновлення пошкоджених стратегічних об’єктів, зокрема Дарницької ТЕЦ, потребує не лише фінансування, а й перегляду самої концепції енергозабезпечення міст. В умовах критичних руйнувань теплової та гідрогенерації ставка виключно на відновлення старих потужностей може бути помилковою — громадам необхідно переходити до моделі повної енергетичної автономності.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна.
За її словами, столична влада досі не представила чіткого плану відновлення станції, хоча відповідне завдання було озвучене на рівні уряду. Ситуацію ускладнює й те, що ТЕЦ перебуває у приватній власності компанії Єврореконструкції.
"Я коли побачила відео, яке було опубліковано Міненерго, не бачу сенсу взагалі відновлювати оце те все, що зруйновано. А треба, мабуть, на цьому майданчику якісь інші установки — мобільні котельні, якісь там під захистом, під захисними спорудами, щось таке встановлювати", — підкреслила Кошарна.
Вона також зазначила, що приватні компанії навряд чи зможуть самотужки залучити необхідні ресурси в такі стислі терміни. Тому держава має допомагати приватному сектору через фонд підтримки енергетики — за аналогією з підтримкою обленерго в постраждалих регіонах.
Експертка наголосила, що одним із ключових викликів залишається системний дисбаланс: через втрату теплоелектростанцій і гідроелектростанцій основне навантаження лягло на атомну генерацію, яка не здатна ефективно балансувати енергосистему. Виходом із ситуації має стати децентралізація.
"Більша частина виведеної з експлуатації розподіленої генерації належить бізнесу, і вона не приєднана до об’єднаної енергосистеми України. Тому за таких руйнувань у нас майже не залишилося теплоелектростанцій, пошкоджено понад 40% гідроелектростанцій. Треба діяти вже зараз — давати більше самостійності та допомагати громадам", — пояснила експертка.
Вона підкреслила, що громади не повинні сподіватися лише на дизельні генератори, які потребують постійних витрат на пальне. Натомість слід створювати власні "енергетичні острови", використовуючи місцеві ресурси.
"Кожний населений пункт має думати не тільки про забезпечення критичної інфраструктури. Вони можуть, наприклад, купити когенераційну установку на сільгоспвідходах, на місцевому біопаливі або на торфі. Потрібен зовсім інший підхід", — підсумувала вона.
Кошарна наголосила, що перекидання відповідальності між Міністерством енергетики та місцевою владою лише гальмує процес. Натомість ключовим завданням має стати надання громадам реальних інструментів для самозабезпечення теплом та електроенергією вже сьогодні.
"Апостроф" повідомляв, що відновлення критичної інфраструктури Києва, зокрема Дарницької ТЕЦ, потребує не лише значних фінансових вливань у розмірі 500–600 млн євро, а й швидких управлінських рішень. В умовах, коли стратегічний об’єкт перебуває у приватній власності, але забезпечує теплом понад 500 тисяч мешканців столиці, держава та місто мають розглянути варіанти націоналізації або розбудови паралельної мережі мобільних котелень.
Народний депутат України, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив, що втрати у тепломережах Києва становлять 27%, що у два з половиною рази перевищує європейські норми.
У Києві у зв'язку з пошкодженням енергоінфраструктури після російських обстрілів частина дитячих садків і шкіл позбавлена опалення. Для забезпечення безперервності навчання у чотирьох районах столиці ухвалили рішення на тимчасовій основі об’єднати заклади.
Ситуація з теплопостачанням у Дарницькому та Деснянському районах Києва залишається критичною: після серйозних уражень Дарницької ТЕЦ російськими ракетами відновлення займе тривалий час, а тимчасові рішення — як когенераційні установки чи електрообігрівачі — не здатні замінити втрачені потужності.
