За народного депутата Миколу Тищенка внесли заставу, загальний розмір якої склав 10 млн грн. Левову частину суми сплатили дніпровська компанія з нульовим виторгом та столичний бізнесмен, тоді як сам нардеп додав лише незначну частку коштів.
Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на власні джерела.
П'ять млн від фірми без доходів
Найбільшу суму — 5 млн грн — внесло дніпровське ТОВ "Востоктранслогістика". Згідно з фінансовими звітами, ця компанія протягом двох останніх років не декларувала жодного виторгу, показуючи лише чисті збитки (71,6 тис. грн у 2025 році та 54,9 тис. у 2024-му). При цьому на балансі підприємства, де офіційно працевлаштована лише одна людина, обліковується понад 64 млн грн активів та майже стільки ж зобов'язань, а сама фірма має борги перед податковою.
До кінця 2025 року компанією через кіпрську офшорку володів Павло Жицький, якого у 2016 році засудили у межах відомої "газової справи" екснардепа Олександра Онищенка. Жицький тоді визнав провину та підтвердив, що фірма (яка раніше називалася "Газ-Екосистема") використовувалася для махінацій із державного газом через фіктивні аукціони. Наразі одноосібним власником компанії є Дмитро Передерій.
Мільйони від київського підприємця
Ще 4,35 млн грн застави сплатив Костянтин Бурковський — київський бізнесмен та юрист, який володіє частками у кількох підприємствах загальною вартістю понад 14 мільйонів гривень.
У своїй останній доступній публічній декларації Бурковський вказував нульові власні доходи, проте декларував 1 млн грн та $20 тис. готівки. Через відсутність свіжих звітів наразі неможливо встановити актуальні джерела походження внесених ним мільйонів.
Решту суми застави — 650 тис. грн — Тищенко виплатив самостійно.
Напередодні ЗМІ писали, що Тищенко вніс 10 млн грн застави.
"За наявною у мене інформацією, заставу внесено. Наскільки мені відомо, це гроші безпосередньо пана Миколи, а також третьої особи. У мене немає інформації, що це за особа", — зазначав захисник нардепа.
Деталі справи
За версією слідства, нардеп намагався вимагати понад $1 млн, займався відмиванням незаконних грошей та подав неправдиві дані у декларації.
У чому саме підозрюють депутата:
-
Вимагання хабаря: У серпні 2023 року парламентар нібито погрожував власникам шахрайських кол-центрів. Він обіцяв використовувати свій статус для "кришування" їхньої роботи в обмін на гроші. Хоча сам хабар він зрештою не отримав, слідство вважає ці дії злочинними.
-
Легалізація коштів: Депутата звинувачують у відмиванні 12,6 млн грн. Щоб приховати походження грошей, він нібито оформив фіктивний договір дарування з колишньою дружиною. У слідчих є докази, що жінка не мала таких доходів, а сама передача коштів була вигаданою.
-
Брехня в декларації: Ці ж 12,6 млн грн депутат вніс до своєї декларації як законний дохід.
Сергій Миткалик, експерт з антикорупційних питань, пояснює: єдиний пункт, який може бути закритий — це недостовірне декларування. Через специфіку закону справи за цією статтею часто закривають через те, що суди не встигають розглянути їх вчасно.
Вранці 3 липня у Вищому антикорупційному суді розпочалося засідання щодо обрання запобіжного заходу Тищенку.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу народному депутату Миколі Тищенку у вигляді тримання під вартою. Як альтернативу прокурори запропонували внесення застави у розмірі 19 мільйонів гривень.
Також обвинувачення наполягало на тому, щоб нардеп здав закордонні паспорти, носив електронний засіб контролю та з'являвся до суду і слідчих на першу вимогу.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував запобіжний захід до Тищенка. Розглянувши аргументи сторін, суд визначив для підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави розміром 10 млн грн.
