На Київському тижні критики вирішили не показувати фільм Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" в межах фестивалю, бо у ньому брав участь актор, який входить до Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці.
Про це повідомили організатори фестивалю.
Читайте також: "Ти - космос": українське кіно перемогло на фестивалі в Чехії.
Кадр зі стрічки "Молитва за гетьмана Мазепу"
Організатори української ретроспективної програми фестивалю повідомили, що цього року довго шукали спосіб показати фільм Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" (2002), який є важливою частиною національної кінематографічної спадщини.
Водночас стрічку не можна демонструвати у межах звичайних фестивальних показів — із січня 2025 року наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій її було виключено з Державного реєстру фільмів. Причиною такого рішення стало те, що одну з головних ролей у фільмі виконав російський актор Нікіта Джигурда, який нині відкрито підтримує агресію Росії проти України. У стрічці Іллєнка він зіграв Карла XII.
Нагадаємо, що Мінкультури внесло російського актора Ніколаєва до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
Режисер Юрій Іллєнко під час зйомок фільму "Молитва за гетьмана Мазепу"
Попри це, "Молитва за гетьмана Мазепу" залишається останньою роботою класика українського кіно Юрія Іллєнка — фільмом із чітким антиімперським і антиросійським меседжем, про що після прем’єри на Берлінале 2002 року писали численні кінокритики. Організатори наголошують, що без цієї стрічки ретроспектива українського поетичного кіно періоду незалежності була б неповною, адже саме вона потребує критичного перегляду, обговорення й нового контексту.
У зв’язку з цим команда фестивалю вирішила винести обговорення фільму за межі звичайних показів і провести окрему подію під назвою "Спадщина під забороною: що нам робити з історією українського кіно?", яка відбудеться 21 жовтня. Подія складатиметься з двох частин — панельної дискусії та case study із закритим переглядом фільму Іллєнка.
Кадр з фільму "Молитва за гетьмана Мазепу"
Під час дискусії учасники шукатимуть відповіді на складні питання: як говорити про історію українського кіно без купюр, не порушуючи законодавство? Яку роль у сучасному культурному просторі мають фільми, створені за участі митців, що згодом підтримали агресора?
У панельній частині візьмуть участь голова Держкіно Андрій Осіпов, креативна директорка Національного центру Олександра Довженка Олена Гончарук та кінопродюсер, син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко. Модеруватиме розмову журналістка Лєна Чиченіна. Вхід на цю частину — за попередньою реєстрацією через Google-форму.
Друга частина — Case Study "Молитва за Гетьмана Мазепу" з переглядом фільму та обговоренням — розпочнеться 21 жовтня о 15:50. Модератором стане кінокритик Станіслав Битюцький. Вхід можливий лише за умови попереднього бронювання квитків.
Фрагмент з фільму "Молитва за гетьмана Мазепу"
Про стрічку
У фільмі Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" (2002) легендарний гетьман постає навіть після смерті. Мирно лежачи у труні, він жахає переможця Полтавської битви — царя Петра І, який, охоплений безумством, прагне стерти саму пам’ять про Мазепу. Та гетьман повстає з могили, аби розповісти ворогу історію свого життя — і водночас історію України.
Згідно інформації з Довженко-центру, це остання робота Іллєнка — фільм-алегорія про українське кіно й націю, які, попри смерть і забуття, знову оживають. Барокова образність, притаманна поетичному кіно 1960–70-х, тут перетворюється на гротеск і вертеп, а історична драма — на вибухову суміш міфу, абсурду й самоіронії.
Кадр з фільму "Молитва за гетьмана Мазепу"
Стрічку знімали майже десятиліття, прем’єра відбулася на Берлінале 2002 року, де вона викликала скандал через протест російського Мінкульту. Через нестачу коштів фільм тоді показали у незавершеній версії, яку згодом допрацьовував сам режисер. У 2010-му Іллєнко створив оновлену "режисерську версію" — ще більш радикальну та експресивну.
"Молитва за гетьмана Мазепу" — провокаційна історико-філософська притча, де міф про гетьмана стає метафорою боротьби української культури з імперією та забуттям.
Раніше ми розповідали, що з 24 вересня по 4 жовтня 2025 року в Києві проходив 16-й Одеський міжнародний кінофестиваль (ОМКФ), насичений різноманітною програмою.
