Менше ніж через місяць, з 1 липня, вступає в силу закон про ринок землі, який містить в собі цілий ряд "підводних каменів". Ключові ризики - монополізація сільськогосподарських земель, позбавлення громадян ділянок, якими вони на сьогоднішній день володіють. Є і суто екологічні проблеми - зокрема, відсутність контролю з боку держави може призвести до серйозних проблем. Які саме положення закону викликають найбільшу занепокоєння у населення і яка перспектива проведення всенародного референдуму, ініційованого лідером "Батьківщини" Юлією Тимошенко, з'ясовував "Апостроф".
Від 11 тисяч до 3 мільйонів
Лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко зробила перший важливий крок у питанні проведення референдуму щодо ринку землі. 1 червня разом зі своїми соратниками по партії, а також громадськими діячами, представниками профспілок і простими фермерами Тимошенко передала в Центральну виборчу комісію повний пакет документів, необхідних для реєстрації ініціативної групи з проведення референдуму. Ці люди - а їх, за словами самої Тимошенко, близько 11 тисяч, повинні зібрати не менше 3 мільйонів підписів українців на підтримку референдуму на захист землі.
У свою чергу Центрвиборчком повинен протягом десяти днів розглянути подані документи та прийняти рішення, яке дозволяє почати збір підписів. Втім комісія може і відмовити ініціативній групі в реалізації їх наміру. Саме цього побоюється Юлія Тимошенко, в зв'язку з чим вона звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням не тиснути на членів ЦВК.
"Я хочу звернутися до президента з проханням, щоб він став на сторону народу, щоб він підтримав Україну і українців, а не великі агрохолдинги і їх інтереси прибрати до рук 72% території України - всю нашу родючу землю. Я вірю, що президент, обіцяючи в своїй передвиборчій програмі, що тільки народ на референдумі буде визначати найважливіші питання розвитку країни, виконає це зобов'язання. Тільки від його команди буде залежати, чи проведе країна волевиявлення, чи ні", - заявила Тимошенко.
Як ми вже писали, з політичної точки зору, у Зеленського не така вже й велика свобода для маневрів. Справа в тому, що блокування референдуму автоматично продемонструє неготовність президента слухати позицію народу. І реагувати на ті речі, які викликають занепокоєння у суспільства. А їх в контексті ринку землі виникає чимало. Нагадаємо лише деякі з них.
Іноземцям не можна, а іноземним банкам - можна
Як відомо, запуск ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні є однією з умов співпраці нашої країни з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Земельний ринок має запрацювати з 1 липня 2021 року. Але вводитися він буде поступово. Так, до 1 січня 2024 року купити землю зможуть тільки фізичні особи - громадяни України. З 2024 року право набувати земельні ділянки отримають українські юридичні особи.
При цьому фізособам буде дозволено володіти не більше, ніж 100 гектарами землі, а юрособам - не більше, ніж 10 тисячами гектарів.
Найцікавіше, що спочатку планувалося, що максимальна концентрація земель не повинна перевищувати 200 тисяч гектарів, потім фігурувала цифра в 50 тисяч гектарів. Але, в кінцевому рахунку, зупинилися на 10 тисячах гектарів. Однак сказати, що це надійно убезпечить Україну від скупки земель великими капіталом, не можна. Якщо враховувати той факт, що у нас великий бізнес часто використовує підставних осіб в якості бенефіціарів, то дана норма абсолютно не блокує можливість купувати значні ділянки сільськогосподарських земель вітчизняним олігархам. І закордонним.
До речі, про закордонні олігархів. У законі сказано, що продаж землі іноземцями стане можливою лише в разі, якщо за це проголосують українці на референдумі, який планує провести влада.
Але тут не все так просто. Справа в тому, що навіть до проведення цього референдуму власниками земельних ділянок зможуть бути банки, в тому числі іноземні (формально, всі, хто працює в Україні банки, є українськими, навіть ті, які на 100% належать іноземним інвесторам).
А при такій нормі вся ідея з обмеженням доступу до української землі зарубіжних і транснаціональних корпорацій втрачає сенс. Можливо, що і ніякого референдуму вже не потрібно буде проводити - адже де-факто земля вже буде поділена між цими корпораціями і вітчизняними олігархами.
Успадкував землю - купи
Парламентарії приготували також ряд несподіваних рішень для нинішніх законних власників землі. Зокрема, сюрприз чекає на тих людей, які сьогодні здають свої паї в оренду фермерам, які здійснюють на них господарську діяльність. Одна зі статей закону встановлює, що відтепер право оренди землі може бути продано або передано в заставу без узгодження з власником ділянки. Таким чином, в один прекрасний день людина може виявити, що на його землі господарює зовсім не той фермер, з яким він домовлявся про оренду. Або навіть і банк, якому попередній орендар заклав своє право оренди.
Також в законі йдеться про спадкоємців людей, які володіли правом постійного користування або довічного спадкового володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства. Ці люди отримали право, успадкувавши такі ділянки, викупити у власність. Однак їм доведеться робити це на загальних підставах. На думку Юлії Тимошенко, цих людей "виганяють на аукціони, де вони повинні будуть конкурувати з іншими покупцями". А оскільки звичайні селяни не мають достатньо коштів для того, щоб конкурувати з великими корпораціями, вони можуть втратити ділянки, якими багато років володіли їхні предки.
Велику небезпеку також представляє і норма закону про те, що першочергове право на придбання земель сільськогосподарського призначення отримають підприємства, які володіють ліцензіями на видобуток різних корисних копалин державного значення (чорних, кольорових, рідкоземельних, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічної сировини), в разі якщо земля, що купується, знаходиться в межах підтвердженого родовища цих копалин. Завдяки цьому гірничодобувні компанії зможуть купувати досить значні ділянки землі для розробки і в числі іншого знімати з них верхній шар землі. З огляду на нашу повальну корупцію, родючу землю можуть просто вивозити під приводом "видобутку корисних копалин".
Без контролю держави?
Але питання ринку землі не обмежується законом про обіг земель сільськогосподарського призначення. Прийнятий в травні Закон "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" містить також ряд норм, які послаблюють роль держави в контролі за використанням земель сільськогосподарського призначення.
Одна з основних новацій - скасування контролю держави за екологічним використанням земель і сівозміною. І оскільки ніхто не гарантує, що в результаті земельних аукціонів земля дістанеться кваліфікованим аграріям, які зможуть (і захочуть) обробляти її з дотриманням усіх правил землекористування, така політика може привести до виснаження грунтів, зниження їх врожайності і, в кінцевому підсумку, до ослаблення продовольчої безпеки України.
Ще одне положення закону передає право давати дозвіл на зміну цільового призначення особливо цінних земель (до яких відносяться найбільш родючі види грунтів, включаючи знамениті українські чорноземи) місцевим радам. Раніше вилучати з обігу такі ділянки можна було лише з дозволу Кабінету міністрів України і Верховної Ради. Таке рішення викликає побоювання щодо того, що контроль за використанням цих земель, які становлять одне з основних національних багатств України, буде ослаблений і це може привести до їх деградації і втрати родючості.
Хто раніше, суд або ЦВК?
На думку партії "Батьківщина" уникнути всіх небезпек, пов'язаних з відкриттям ринку землі, можна шляхом скасування відповідних законів. І для досягнення цієї мети партія використовує всі законні засоби. Крім референдуму, було ініційовано також звернення до Конституційного суду з вимогою визнати акти про ринок землі не відповідають Основному закону.
3 червня суд приступив до розгляду цього звернення, однак далеко в цьому процесі не просунувся. Заслухавши кілька клопотань, він відклав розгляд, не приступивши до розгляду питання по суті. І скільки триватиме цей процес сьогодні ніхто передбачити не може.
Так що на сьогоднішній день проведення референдуму видається більш реальним способом блокування ринку землі. Спостерігачі відзначають, що технічно "Батьківщина" підготувалася до нього добре. Документи, подані в ЦВК оформлені відповідно до закону, а мобілізовані прихильники партії зможуть досить швидко зібрати необхідні для проведення всенародного опитування 3 мільйони підписів.
Однак на даний момент доля референдуму знаходиться в руках ЦВК, яка повинна дати старт процесу підготовки. Сьогодні незрозуміло, яке рішення буде прийнято, але Юлія Тимошенко вже дала зрозуміти, що в разі, якщо референдум буде заблокований, вона має намір піднімати людей на акції протесту.
А в разі, якщо дозвіл буде отримано і референдум все ж таки відбудеться, існує висока ймовірність, що в процесі голосування населення висловиться проти ринку землі. Про це свідчать дані соціологічних досліджень. Наприклад, згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою "Рейтинг", 77% респондентів переконані, що рішення про введення в Україні ринку купівлі / продажу земель сільськогосподарського призначення має прийматися на всеукраїнському референдумі. При цьому 64% з тих, хто взяв би учать у такому референдумі і визначився з відповіддю, проголосували б проти введення в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення, 36% підтримали б цю ініціативу.
Так що боротьба за доступ до українських чорноземів не закінчиться 1 липня, і нас чекають ще значні зміни в державній політиці щодо цього питання.