В Україні щорічно виробляється кілька тисяч автомобілів, при тому, що в крихітній Словаччині - понад мільйон. "Апостроф" з'ясував, у чому причина занепаду вітчизняного автопрому, і чи є шанси на те, що виробництво автомашин у нашій країні зросте.
В Україні помирає автопром. У 2018 році в країні було вироблено лише 6623 автомобіля (з них 5660 - легкових), що майже на чверть менше, ніж роком раніше. При цьому, якщо говорити про виробництво легкових автомобілів, то на сьогодні в країні їх випускає тільки одне підприємство - "Єврокар", розташоване в Закарпатській області біля самого кордону зі Словаччиною. Завод, власником якого є український бізнесмен Олег Боярин, здійснює виробництво легкових автомобілів марки Skoda методом великовузлового складання.
До речі, у сусідній Словаччині щорічно випускається понад 1 мільйон автомобілів. Ця країна перебуває на 20-му місці у світі і сьомому - в Європі за обсягами автомобільного виробництва, а також є абсолютним світовим лідером за цим показником в перерахунку на душу населення, яке становить всього 5 мільйонів осіб. Машини, які виробляються на чотирьох заводах (власники - Volkswagen, PSA Peugeot Citroën, Kia Motors і Jaguar Land Rover) експортуються в 100 країн світу. Частка автопрому у ВВП Словаччини перевищує 10%.
Звідки у парубка іспанський смуток
Зрозуміло, перше місце в Європі з виробництва автомобілів займає Німеччина - близько 6 мільйонів штук. На другому місці не Франція, не Італія і навіть не Великобританія. Правильна відповідь - Іспанія.
У випадку з Іспанією не відразу-то й згадаєш, які в цій країні є автомобільні марки. Ну, так - SEAT. Не сказати, що супер, але цілком пристойна машина. Особливо, після того, як з середини 1980-х компанія перебуває у власності Volkswagen Group.
Проте, на сьогодні в Іспанії на 13 заводах виробляється трохи менше 3 мільйонів автомобілів щорічно, при цьому близько 80% продукції відправляється на експорт (автомобілі становлять близько 20% всього експорту Іспанії). У структурі ВВП країни автопром становить близько 9%. Найбільшими виробниками є Daimler AG, Ford, Opel, Nissan, PSA Peugeot Citroen, Renault, Volkswagen, і, звичайно, SEAT, який сьогодні той самий Volkswagen.
Іспанія має населення і територію, які можна порівняти з Україною вона також схожим чином віддалена від європейських ринків - тільки із західної сторони.
Що ж заважає Україні стати таким виробником авто, як Іспанія чи, хоча б, Словаччина (в абсолютних цифрах)? До речі, як раніше заявляв власник "Єврокару" Олег Боярин, якби його завод розташовувався в Словаччині, він спокійно міг би виробляти 200 тисяч автомобілів на рік. А якби таких підприємств було кілька?
Обкладені митом
Однак, схоже, особливих надій на це поки немає.
За словами генерального директора інформаційно-аналітичної групи "Автоконсалтинг" Олега Омельницького, якщо відправляти машини на експорт в Європу, вони будуть обкладатися митом. "Тому ми свідомо програємо тій же Словаччині, Іспанії, оскільки вони - в Євросоюзі, і у них нульове мито", - сказав він в коментарі "Апострофу".
Із цим згоден генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. У розмові з виданням він зазначив, що угода про асоціацію з Європейським Союзом, яка набула чинності в 2017 році, і частиною якого є положення про зону вільної торгівлі (ЗВТ), дискримінаційна стосовно України. Експерт нагадав, що до моменту обнулення мит відповідно до угоди діє перехідний період (до 10 років, залежно від типу автомобіля, - "Апостроф"), під час якого мита зберігаються: "Тобто зрозуміло, що ніякий інвестор тут нічого не будуватиме". За його словами, інвестору буде вигідніше побудувати завод у Словаччині чи Болгарії в розрахунку на ринок ЄС, або в Білорусі, якщо орієнтуватися на країни СНД.
До речі, ринок СНД для українського автопрому також закритий - зі зрозумілих причин, оскільки левову частку цього ринку займає Росія.
Не краща ситуація і з іншими ринками. "Основні ключові ринки, як Туреччина, Близький Схід, Африка - у нас теж немає безмитного права поставляти туди автомобілі, - заявив Олег Омельницький. - Тобто Україна затиснута рамками тільки власного ринку, і з цієї причини тут не може бути рентабельним жодне виробництво".
Боротьба за інвестора
Але це - не єдина причина, через яку в нашій країні згасає автопром.
"Потрібно, перш за все, бажання держави будувати тут таку галузь, а від цього бажання вже йде все інше - розробляється законодавство, розробляються умови, робиться пакет спеціальних пропозицій", - говорить Олег Омельницький. Експерт пояснив, що держава повинна забезпечити інфраструктуру в місці планованого будівництва заводу з тим, щоб інвестор міг відразу ж приступати до його спорудження і не займатися іншими справами, такими як під'їзні шляхи, електрифікація, газопостачання тощо. Особливо це відчутно на тлі деяких інших, в тому числі сусідніх країн, "де його (інвестора) буквально за ручку приводять і пропонують вже готовий інвестиційний проект".
Олег Назаренко повністю згоден з даною тезою, яку до того ж проілюстрував на двох прикладах. Один із них - іноземний, причому, що найприкріше, - російський. За словами фахівця, ще до війни він був у Калузькій області РФ, де губернатор виділяв інвесторам безкоштовно землю під будівництво, забезпечував під'їзні шляхи, а також підведення води, газу, електрики. Другий приклад – вітчизняний: іноземний інвестор вирішив побудувати на заході України завод з виробництва автомобільних запчастин, але зміг приступити до будівництва тільки після того, як за посередництва самого Назаренка вийшов на тодішнього президента Віктора Януковича. Завод будувався з 2012 по 2014 рік, при цьому вони (інвестори) на кожному кроці платили хабарі, купували землю, за свій рахунок проводили комунікації, крім того, з'явилися "активісти", які почали вимагати гроші, погрожуючи заблокувати роботи під приводом того, що вони завдають шкоди екології.
Порадіємо за сусідів
Із цієї причини випливає наступна - повна незахищеність в Україні прав інвестора. Як зазначив Олег Омельницький, вітчизняні виробники намагаються самостійно залучати іноземних партнерів, але в нашій країні, де не захищене право інвестора, нам залишиться тільки констатувати успіхи інших, зокрема, сусідніх країн.
Ще однією проблемою вітчизняного автопрому є те, що виробництво комплектуючих в Україні також скорочується, і вони завозяться з-за кордону, а тому обкладаються митом.
"Але, як тільки відкривається складальне виробництво, починає підтягуватися й інша інфраструктура, - каже Олег Омельницький. - Але це - великі, глобальні проекти, про які ніхто, на жаль, навіть не замислюється".
До речі, те, що виробництво комплектуючих починає рости слідом за збіркою, підтверджується прикладом все тієї ж Іспанії, де цей бізнес процвітає.
Було б що продавати
Незважаючи на митні збори, машини з Європи ввозяться в Україну і користуються тут, між іншим, великим попитом. У найближчі роки, як очікується, взаємні мита між Україною та ЄС будуть поступово знижуватися і є надія, що незабаром будуть повністю скасовані. Що, з одного боку, знизить вартість товарів, в тому числі, автомобілів для українців, а також відкриє або, швидше, прочинить європейський ринок для українських авто. Якщо, звичайно, вони на той час ще будуть існувати як клас.
Також Україна може найближчим часом підписати угоду про зону вільної торгівлі з Туреччиною. Переговори ще не завершено, і поки важко сказати, якими будуть умови взаємної торгівлі, зокрема, в тому, що стосується автомобілів. Однак Туреччина - величезний ринок - 82 мільйони осіб із перспективою росту до 100 мільйонів у найближчі 20 років. Але тут та сама проблема - чи буде Україні що продавати Туреччині до появи безмитного режиму торгівлі?
Для того щоб наша країна могла виробляти і продавати машини, повинна бути промислова, зокрема, автомобільна політика на рівні держави, в іншому випадку ні про які інвестиції в автопром говорити не доводиться, переконаний Олег Омельницький.
Олег Назаренко також вважає, що держава повинна створити всі умови для приходу в галузь серйозних інвесторів. За його словами, навіть якщо ринок ЄС відкриється для вітчизняних автомобілів, без адекватної політики щодо інвесторів Україні продавати просто не буде чого.