"Апостроф" публікує другу частину матеріалу, присвяченого питанням модернізації трудових відносин в Україні. Зокрема, ви дізнаєтеся, чи варто непокоїтися, що за новим Трудовим кодексом роботодавці зможуть звільняти співробітників без жодних на те підстав, а також, як домогтися того, щоб законодавство дотримувалося усіма сторонами трудових відносин.
Першу частину матеріалу читайте тут.
Цілком можливо, що справа з прийняттям осучасненого Трудового кодексу невдовзі зрушиться з мертвої точки. Принаймні президент Володимир Зеленський на нещодавній зустрічі з представниками бізнесу заявив, що нинішній кодекс "безнадійно застарів". Зі слів глави держави, багато з діючих на сьогодні норм і правил є неприйнятними в XXI столітті, у зв'язку з чим не дивно, що підприємці "не хочуть їх приймати". Він також зазначив, що декомунізація державного регулювання і лібералізація економіки є пріоритетом його команди.
У зв'язку з цим можна припустити, що глава держави або його фракція в новому парламенті, яка з великою долею ймовірності стане основою правлячої коаліції, запропонує свій проект Трудового кодексу. Яким він буде (якщо буде взагалі), сказати складно - з одного боку, представники "Слуги народу", виправдовуючи свою назву, дуже чуйні до побажань народонаселення. З іншого боку, після президентських і парламентських виборів Володимир Зеленський і Ко отримують мандат на цілих п'ять років, які можна використовувати на проведення реформ, хоча багато з них і не отримають схвалення того самого народу, якому вони збираються служити. З огляду на те, що партія "Слуга народу" проголосила своєю ідеологією лібертаріанство, політика влади, зокрема у сфері трудових відносин, може виявитися, скажімо прямо, антисоціальною. Заява президента під час тієї ж зустрічі з бізнес-спільнотою, до речі, дозволяє припустити саме такий варіант.
Прикладом для наслідування може стати Грузія, де під керівництвом лібертаріанця Кахи Бендукідзе було прийнято досить-таки ліберальне (почасти навіть лібертаріанське) трудове законодавство: було скасовано мінімальний рівень заробітної плати, гарантована оплачувана відпустка скоротилася до двох тижнів, а роботодавці отримали право негайного звільнення працівника без суворо визначених на те підстав.
Але, як уже було сказано вище, поки це лише припущення, і стверджувати, що новий Трудовий кодекс буде містити ті чи інші норми, передчасно.
Роботи непочатий край
При цьому зрозуміло одне: трудове законодавство потрібно міняти в корені.
Зі слів експерта з підбору кадрів Тетяни Пашкіної, той проект Трудового кодексу, який "пішов три роки тому до Верховної Ради і не повернувся, був досить адекватним". У коментарі "Апострофу" вона зазначила, що при підготовці до розгляду в другому читанні в документ було внесено кілька сотень, якщо не тисяч правок. "Але за останні три роки бізнес пішов вперед, і, думаю, більшої уваги до сучасних реалій - типу гнучкого графіка, віддаленої роботи, аутсорсингу, фрілансу - нам би в ньому не завадило", - сказала Пашкіна. У зв'язку з цим, резюмувала вона, було б правильно цей проект знову доопрацювати із залученням фахівців і направити на новий розгляд Верховної Ради.
При цьому, з її слів, не варто зациклюватися тільки на Трудовому кодексі: "КЗпП - це стовбур дерева, а ще є величезна кількість гілок - законних і підзаконних актів. Нам потрібно, крім КЗпП, ще переорювати все поле трудового законодавства, вишукувати в ньому блох типу погоджувальних списків міністерств і відомств і тарифної сітки 1969 року, які досі не скасовано".
Вільному воля
Не секрет, що за чинним КЗпП, якщо, звичайно, суворо його дотримуватися, звільнити працівника досить складно. Зрозуміло, що далеко не всі роботодавці його дотримуються, але, якщо незаконно звільнений працівник захоче домогтися справедливості, у нього є непогані шанси.
Окрема тема - штрафи для роботодавців, які, за словами Тетяни Пашкіної, доходять до сотень тисяч гривень: "Ціна помилки дуже висока. Якщо подивитися на адміністративні штрафи, то виходить, що вирубати половину Карпат дешевше, ніж не підписати один папірець".
Очевидно, саме такі норми бізнес не хоче приймати.
За чинним нині КЗпП звільнити працівника досить складно
Але чи не станеться так, що під виглядом оновлення Трудового кодексу відбудеться його підгонка під інтереси бізнесу - за рахунок прав працівників?
Такий ризик, безумовно, є, вважають, опитані "Апострофом" експерти, однак, додають вони, навряд чи нове законодавство буде "драконівським".
"У нас зараз виникає шанс синхронізувати реалії ринку праці до законодавства, яке могло б йому якоюсь мірою відповідати і не змушувати законослухняний бізнес стояти на вухах у спробі поточний ритм діяльності втиснути в прокрустове ложе трудового законодавства. Тому, як мені здається, будь-які зрушення краще, ніж спроби скакати на дохлому коні, яким у нас є нинішній КЗпП", - сказала Тетяна Пашкіна. За її словами, навіть якщо новий Трудовий кодекс буде занадто лібертаріанським, він може бути компенсований відомчими підзаконними актами та іншими документами, які також є цілком легітимними.
Експерт із питань працевлаштування Анна Шкумат висловила сумнів, що норми, які стосуються звільнення працівників, у новому кодексі будуть антисоціальними, але, за її словами, напевно, будуть якісь моменти спрощення. "Не думаю, що роботодавці будуть зовсім вже вільними в тому, щоб звільняти співробітників коли завгодно і як їм заманеться, бо, якщо почнеться каскад самовільних звільнень, підуть судові позови зі сторони звільнених співробітників", - підкреслила вона.
Потрібен контроль
Ще один важливий момент: чи будуть норми нового Трудового кодексу дотримуватися, в першу чергу, роботодавцями?
Тут необхідно зазначити, що і сьогодні багато роботодавців не горять бажанням оформлювати співробітників за КЗпП, вважаючи це копіткою справою. Багато співгромадян працюють, по суті, нелегально або за так званими сірими схемами, а тому норми трудового законодавства до них не можна застосувати. Та й, скажімо чесно, навіть якщо працівник оформлений за "трудовою", і його хочуть звільнити, то, як правило, йде він не через конкретну причину, а "за власним бажанням" - ця "традиція" прийшла до нас ще з радянських часів.
Як повідомили "Апострофу" в компанії HeadHunter (hh.ua), яка є одним із найбільших міжнародних кадрових порталів України, згідно з даними опитування, проведеного в рамках дослідження "Барометр праці 2017 року", у нашій країні офіційно працевлаштовано лише 44% працівників.
Очевидно, що недобросовісні роботодавці не будуть дотримуватися норм КЗпП. "Хто захоче, той знайде виверти в будь-якому законодавстві - так само, як це відбувається зараз, - каже Анна Шкумат. - Але, щоб це було масово, - я б не сказала".
Тетяна Пашкіна переконана, що багато роботодавців готові виконувати КЗпП, а, що стосується "сірої" частини ринку, то, "як їм наплювати на нинішній кодекс, так, за великим рахунком, їм буде наплювати і на майбутній".
Однак, за її словами, простий, зрозумілий, прозорий закон значно збільшить шанси на те, що все більша кількість роботодавців будуть його дотримуватися. Пашкіна розповіла, що якось опинилася в ситуації, коли на одне питання щодо нинішнього КЗпП, вона отримала від фахівців чотири різні, але при цьому абсолютно правильні відповіді.
Як зазначила в коментарі "Апострофу" фахівець експертно-аналітичного центру hh.ua/grc Юлія Дрожжина, головним питанням тут є впровадження "дієвих механізмів контролю над тими нормами, які вже діють і які будуть введені з (новим) Трудовим кодексом". З її слів, мова, зокрема, йде про те, щоб повноваження державних інспекторів праці були чітко регламентовані, "що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників". Вона також додала, що необхідно підвищувати обізнаність населення щодо своїх прав і порядку дій у разі їх порушення.
