Іноземний бізнес відмовляється продовжувати працювати в Росії через війну, яку вона розв'язала проти України. Досить часто західні компанії залишають російський ринок, не чекаючи на введення відповідних санкцій проти країни-агресора. Але є бренди, часто дуже відомі, які продовжують вести бізнес у РФ і, по суті, беруть участь у фінансуванні злочинної війни. "Апостроф" з'ясовував, як можна досягти припинення співпраці іноземних компаній з Росією.
Країни Заходу душать Росію санкціями за розв'язування війни проти України. Зокрема, це фінансові санкції, а також обмеження у торгівлі високотехнологічною продукцією. США та Канада ввели проти РФ нафтове ембарго, а інші країни Заходу відмовлятимуться від російських вуглеводнів поступово.
Крім того, на Заході заморожені валютні резерви Центрального банку Росії приблизно на 300 мільярдів доларів, через що регулятор не може підтримувати на плаву рубль, а долари та євро та іншу вільно конвертовану валюту в РФ купити вже неможливо.
Через заморожування коштів центробанку, Росія також може зіштовхнутися зі складнощами при погашенні зовнішнього боргу, а це, своєю чергою, призведе до дефолту.
Нічого особистого, це просто бізнес
Санкції роблять свою справу, і вони посилюватимуться, якщо РФ не припинить війну і не виведе свої війська з території України.
При цьому багато іноземних компаній вирішили піти з російського ринку з власної волі на знак протесту проти злочинних дій Росії.
На сьогоднішній день рішення покинути РФ ухвалили понад 200 компаній, що, безумовно, тішить. Проте майже вдвічі більше компаній вирішили залишитися.
Спочатку складалося враження, що вихід західного бізнесу з РФ має масовий характер. Щодня з початку війни з'являються повідомлення про те, що той чи інший відомий бренд заявив про припинення роботи в Росії. Як було зазначено вище, нерідко саме так і відбувається. Однак, якщо вчитатися в такі повідомлення уважніше, то часто виявляється так, що йдеться не про повний вихід з ринку, а, наприклад, про зупинення діяльності або припинення нових інвестицій. Іншими словами, такі компанії залишаються в Росії, платять своїм російським працівникам зарплати, та поповнюють російський бюджет податками. У деяких випадках йдеться про мільярди доларів. Тобто по суті ці компанії фінансують злочинну війну проти України.
Тому не дивно, що всі в Україні від пересічного громадянина до президента вкрай негативно реагують на інформацію про те, що європейський та американський бізнес не поспішає піти з Росії і продовжує там спокійнісінько працювати, незважаючи на війну.
"Весь бізнес із Росією має бути зупинено. Вся торгівля. Щоб вони не могли спонсорувати вбивства. Наші вбивства, наших дітей. Щоб долари та євро не оплачували кров…", - заявив в одному зі своїх відеозвернень глава держави Володимир Зеленський.
Але почули його далеко не всі.
Як було зазначено вище, у Росії тим чи іншим чином продовжують працювати близько 400 іноземних компаній. МЗС України оприлюднило список 50 найвідоміших із них.
Зовнішньополітичне відомство закликало ці компанії переглянути своє рішення залишитися у Росії.
В українському МЗС також вважають, що відповідальний бізнес, уряди та споживачі у всьому світі мають бойкотувати такі компанії та їхні товари.
Бойкот колаборантам
Але й самі українці мають намір оголосити бойкот компаніям, які роблять бізнес на крові дітей та фінансово беруть участь у смертовбивстві. Відповідні заклики поширюються у соціальних мережах. Наприклад, це стосується товарів фірми Danone та супермаркетів "Ашан" (Auchan).
Причому, деякі громадяни налаштовані настільки рішуче, що вирішили не купувати продукцію таких компаній навіть в умовах продуктового дефіциту, викликаного війною.
Бойкот, зрозуміло, не обмежується лише продуктами харчування. Особливе обурення в українців викликала французька мережа будівельних магазинів Leroy Merlin, яка, як і супермаркети "Ашан", контролюється сім'єю Мюльє (Mulliez).
Leroy Merlin уславилася ще й тим, що відключила український офіс від корпоративного зв'язку. Не можна нічого стверджувати бездоказово, але напрошується лише одне пояснення – таким чином усуваються можливі критичні висловлювання співробітників про те, що компанія підтримує країну-агресора та війну, яку вона веде.
Бізнесмен та активіст Денис Довгополий організував у Facebook флешмоб із засудженням сім'ї Мюльє. Він нагадав, що компанії, які під час Другої світової війни співпрацювали з нацистською Німеччиною, зазнали остракізму. У зв'язку з цим він пропонує просувати у світовому, зокрема, французькому суспільстві наступний меседж: "Якщо Путін - новий Гітлер, то Familiale Mulliez - нові союзники нового Гітлера".
Інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса згоден з тезою, що Україна має продовжувати чинити тиск, як на самі компанії, котрі не припиняють контактів з Росією, так і на світову спільноту, щоб вона засудила колаборантів.
"На них треба тиснути. І цей тиск, насправді, працює. Потрібно тиснути, як в Україні, так і по всьому світу, причому, на даному етапі, напевно, ефективніше за межами України, тому що зараз наш ринок для них все одно під питанням", - сказав він у коментарі "Апострофу".
Дійсно, багато компаній, які спочатку збиралися продовжувати вести бізнес у РФ, під тиском громадської думки у своїх країнах переглядали плани на користь відходу з цього токсичного ринку, або принаймні на користь призупинення роботи на ньому.
"Ми бачимо це на прикладі Air Serbia, яка спочатку збільшила кількість рейсів (до Росії), а зараз взагалі відмовилася літати. Ми бачимо це на прикладі Raiffeisen Bank, який заявив, що продовжить у Росії працювати, а зараз каже, що готовий розглядати всі опції аж до продажу банку (має в Росії "дочку" "Райффайзенбанк")", - каже Фурса.
Сюди ж можна віднести і найбільших світових виробників шин Pirelli і Michelin, які після довгих коливань все ж таки зважилися зупинити роботу в Росії (ці дві компанії, як і Raiffeisen Bank і деякі інші, внесені до списку 50 брендів-колаборантів). Цілком імовірно, що список відмовників буде поповнюватися.
При цьому деякі компанії зайняли половинчасту позицію: вони заявляють, що припиняють роботу в РФ, але з країни не йдуть. Так, наприклад, вчинила корпорація McDonald's - її ресторани в Росії закриті, але протягом трьох місяців російські співробітники отримуватимуть зарплату.
"Це вже був великий крок (закрити ресторани - "Апостроф"). Але треба продовжувати тиснути, щоб вони через три місяці не повернулися, - зазначає Сергій Фурса. - Хоча мені складно зрозуміти, як вони зможуть повернутися. Але якщо у них такі думки будуть, треба цього не допустити".
Розберемося після війни
Водночас постає питання, яку позицію щодо колаборантів має зайняти українська влада. Чи потрібно зараз забороняти їхню роботу в Україні?
Сергій Фурса вважає, що нині нашій країні не до цього: "Головне, щоб цим займався Захід, а ми активно Заходу в цьому допомагатимемо".
Але, за його словами, коли війна закінчиться, треба буде розбиратись системно з українськими філіями цих компаній.
Наприклад, із Nestle. До швейцарської компанії безпосередньо звернувся український прем'єр Денис Шмигаль, який назвав її роботу в Росії неетичною за нинішніх умов, але це ніяк не змінило планів компанії.
Що ж, мабуть по Nestle доведеться робити оргвисновки, як і по інших найбільш злісних колаборантах, включаючи вже згадану Leroy Merlin.
Журналіст Олександр Войт переконаний, що конкуренти Leroy Merlin, які пішли з Росії, охоче займуть місце цієї компанії після вигнання з українського ринку, коли війна закінчиться. "А після війни на цьому ринку буде де розвернутися", - написав він у Facebook.
Тому ми, у свою чергу, можемо лише констатувати, що від справедливої відплати ніхто не сховається. Ні той, хто розв'язав цю криваву війну, ні той, хто продовжує на ній заробляти.
