На полицях у Верховної Раді припадає пилом законопроект, покликаний унеможливити повернення колишнім власникам банків, які перейшли під контроль держави через їх неплатоспроможність. Зокрема, мова про "ПриватБанк", який був націоналізований в 2016 році, а через суд його хоче повернути собі екс-власник Ігор Коломойський. Останнім часом поширюються чутки про те, що влада може піти з олігархом на певний компроміс щодо "ПриватБанку". "Апостроф" розбирався, чи можливий в принципі такий компроміс, і як при цьому не завдати шкоди інтересам держави або, точніше, платників податків, які профінансували фінустанову більш ніж на 150 мільярдів гривень.
Президент України Володимир Зеленський публічно підтримав поданий урядом до Верховної Ради законопроект, ухвалення якого має унеможливити повернення націоналізованого в 2016 році "ПриватБанку" його колишнім власникам, зокрема олігарху Ігорю Коломойському.
Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи" (№2571) за авторством прем'єр-міністра Олексія Гончарука був поданий до парламенту 11 грудня 2019 року. Проте досі він не був розглянутий у сесійній залі.
Незважаючи на розмиту назву законопроекту, він має цілком конкретний зміст: повернення "ПриватБанку" Ігорю Коломойському стане неможливим на законодавчому рівні. Навіть якщо суд визнає, що його націоналізація була здійснена з порушеннями. А такий вердикт зовсім не виключений, і колишні власники банку якраз цього і домагаються.
Президент і олігарх
Як відомо, націоналізація найбільшого банку України була освячена Міжнародним валютним фондом (МВФ), а зараз головний кредитор нашої країни цілком прозоро натякає, що ревізія цього рішення поставить під велике питання подальшу співпрацю України з фондом. З огляду на те, що вітчизняна Феміда може встати на сторону Коломойського, згаданий законопроект покликаний не допустити перегляду націоналізації "ПриватБанку".
Не секрет, що Ігор Коломойський має вплив на кілька десятків народних депутатів, як серед представників правлячої фракції "Слуга народу", так і поза нею. І ці нардепи в змозі заблокувати або, принаймні, істотно ускладнити ухвалення законопроекту, який утискає інтереси олігарха.
Варто нагадати, що з Ігорем Коломойським пов'язують і президента Володимира Зеленського, який всіляко намагається дистанціюватися від нього. Однак обізнані люди переконані, що це всього лише видимість, і в дійсності вплив олігарха на президента зберігається.
Втім, цілком можливо, Володимир Зеленський дійсно прагне розірвати свої зв'язки з Ігорем Коломойським, і недавні обшуки на телеканалі олігарха "1+1" цілком вписуються в цю схему. Є, насправді, і інші ознаки того, що між Зеленським і Коломойським пробігла чорна кішка. Так, за словами поінформованого співрозмовника видання, в новому складі уряду, в якому, як очікується, незабаром відбудеться ротація, не буде людей, близьких до олігарха.
Ігор Коломойський
Умиротворення Коломойського
На початку поточного місяця в ЗМІ просочилася інформація про те, що профільний парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підготував змінену редакцію документа, яку майже ніхто з нардепів не бачив, і, нібито, її мали внести на розгляд в сесійну залу 6 лютого. Більш того, за деякими даними, "доопрацьований" варіант законопроекту виявився значно більш лояльним до колишніх власників банків-банкрутів. При цьому, за даними ЗМІ, із запропонованою редакцією законопроекту не погодився МВФ.
Однак як розповів "Апострофу" глава профільного комітету Данило Гетманцев, поки документ виносити до сесійної зали не будуть. "Компромісного варіанту ще немає. Продовжуємо працювати", - пояснив він.
Тобто компроміс шукатимуть, але яким він буде - незрозуміло. Однак остаточне рішення повинно відповідати насамперед інтересам держави, а не якогось одного, нехай і дуже впливового олігарха. І питання, насправді, не у конкретному прізвищі, а в принципі.
Але з принципами поки не дуже виходить. Про це свідчить нещодавно укладена мирова угода про так званий спірний газ між НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Укрнафта", де мажоритарним акціонером в особі "Нафтогазу" є держава (50%+1 акція), а Ігор Коломойський і його партнери з групи "Приват", маючи консолідований пакет в розмірі 42% акцій, за фактом контролюють компанію. В рамках цієї мирової угоди держава не тільки оплатить спірний газ обсягом 2 мільярдів кубометрів, а й зробить передоплату "Укрнафті" на майже 15 мільярдів гривень в рахунок майбутнього газопостачання.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко в розмові з "Апострофом" не виключив, що поступки "Укрнафті" можуть вплинути на ситуацію з "ПриватБанком": "Це може бути таким собі розміном на "ПриватБанк".
Під питанням репутація України
Але чи можливий в принципі такий розмін? Ще недавно все було на користь того, що він не тільки можливий, а й дуже вірогідний. Тепер же, якщо в якості робочої версії прийняти охолодження відносин між владою і олігархом, він бачиться досить примарним.
Якщо говорити про можливий компроміс, важливо розуміти, що предмет суперечки - це виведення з "ПриватБанку" колишніми власниками банку і пов'язаними з ними особами понад 5,5 мільярдів доларів, що призвело до знекровлення фінустанови. Але держава за рахунок коштів платників податків докапіталізувала "ПриватБанк" на суму, що перевищує 150 мільярдів гривень. Однак судовим рішенням ця додаткова емісія, за рахунок якої був збільшений статутний капітал банку, може бути анульована. Але велике питання в тому, чи поверне держава ці гроші?
Предмет суперечки - 5,5 мільярда доларів
Директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін переконаний, що гроші не повернуть.
"А це означає, що банк потрапить під банкрутство, ініціатором якого може стати держава. Але, що таке держава? Це люди, з якими можуть увійти в певні угоди корупційного характеру, в результаті чого вони можуть прийняти рішення в інтересах не держави, а осіб, які їх вмотивують. І тут можуть бути найгірші наслідки: повна втрата довіри до банківської системи і держави, як з боку українців, які побіжать забирати гроші не тільки з "ПриватБанку", а й з інших банків, так і з боку зовнішніх партнерів. І, якщо це станеться, ми остаточно покажемо, що Україна - це не правова держава. І такий крок просто делегітимізує Україну як державу, що, в принципі, буде вигідно основному ворогу нашої країни - Путіну", - заявив Амелін "Апострофу".
Компроміс не для нас
Таким чином, єдиним фундаментом для можливого компромісу є повернення виведених з "ПриватБанку" коштів.
"Необхідно встановити відповідальність колишніх власників за повернення цих коштів або реструктуризацію (цього боргу), і тільки після цього виникне база для такої реструктуризації та й, в принципі, якогось переговорного процесу. Всі інші дії є базою для корупції на найвищому рівні" , - підкреслив Анатолій Амелін.
Інвестиційний банкір і колумніст Сергій Фурса переконаний, що компроміс з колишніми власниками "ПриватБанку" неможливий. "Будь-який компроміс буде поступкою", - заявив він в коментарі "Апостофу". Експерт нагадав, що проти перегляду умов націоналізації банку категорично виступає не тільки МВФ, але й Європейський Союз. І ця позиція закріплена в спільній заяві за підсумками засідання ради асоціації Україна-ЄС, яка відбулася в кінці січня. А сказано в документі наступне: "Сторони погодилися з важливістю незворотності реформ у банківському секторі, зокрема в зв'язку з націоналізацією "ПриватБанку", зробивши особливий наголос на здійсненні правосуддя щодо осіб, відповідальних за широкомасштабне шахрайство в "ПриватБанку", і повернення активів".
"Заявлена позиція ЄС відображає інтереси України. Є борг перед платниками податків, і він повинен бути виплачений, а люди, які його утворили, повинні понести відповідальність", - сказав Фурса.
Що стосується будь-яких поступок колишнім акціонерам, то тут може бути лише реструктуризація боргу, яка і передбачалася угодою сторін про націоналізацію "ПриватБанку". Але екс-власники фінустанови не тільки не виплатили ці гроші в обумовлені терміни, але і, заявивши про тиск на них з боку держави, завалили суди позовами про незаконність націоналізації.
"Ми вже це проходили, і навряд чи можна повірити, що реструктуризація відбудеться повторно", - резюмував Сергій Фурса.
