У понеділок вранці, 5 червня, новина про те, що Національний банк України поінформував комерційні банки про необхідність щотижня звітувати про безготівкові фінансові операції своїх клієнтів – викликала величезний ажіотаж в українському медіа-просторі. Причиною цього став лист, розісланий банкам регулятором, який не був офіційно опублікований, проте пронісся просторами вітчизняного інтернету. Внаслідок піднятого галасу НБУ був змушений заявити, що не планує збирати інформацію про всі платежі фізичних осіб в Україні. "Апостроф" з'ясовував, про що насправді йдеться у листі Нацбанку, і чому після його появи почалися розмови щодо тотального контролю українців.
Українські банки з 5 червня зобов'язані надавати Нацбанку інформацію про всі безготівкові транзакції своїх клієнтів. Це випливає з тексту листа, який регулятор надіслав кілька днів тому фінустановам. Згідно з документом, опублікованим у мережі, банки мають звітувати перед регулятором у понеділок (до 16.00) про транзакції за попередній тиждень.
Читайте: Як шахраї обдурюють українців: найпоширеніші схеми і способи уберегтися від аферистів
Важливим моментом є те, що лист не називає поріг сум транзакцій, які підлягають моніторингу. Раніше, як відомо, усі фінансові операції на понад 400 тисяч гривень підпадали під автоматичний контроль з боку Держфінмоніторингу. Крім того, банки могли (але не були зобов'язані) перевіряти підозрілі транзакції своїх клієнтів на менші суми.
Одне слово змінює все
Незважаючи на те, що вказаний лист Нацбанку датований 1 червня, він з'явився в мережі у вихідні дні, що одразу ж породило підозру про фейк. З іншого боку, якщо документ є справжнім, то зовсім не дивно, що про нього вирішили публічно не повідомляти, адже в цьому випадку мова могла йти ні багато ні мало про повний контроль за фінансовими операціями всіх громадян країни.
При цьому думки з приводу того, чи на нас всіх чекає "фінансовий ГУЛАГ", також розділилися. Багато хто, причому, не лише пересічні громадяни, а й деякі експерти, вважали, що влада вирішила взяти під повний контроль усі фінансові операції в країні з усіма наслідками, що з цього випливають – насамперед, по лінії податкових органів. Особливе занепокоєння викликала згадка про P2P-перекази, що означає фінансові операції між картами фізичних осіб.
Інші висловлювалися стриманіше.
Як зазначив у розмові з "Апострофом" партнер компанії Deloitte Андрій Серветник, ситуація, в якій банки звітуватимуть абсолютно про всі операції по карткам фізичних осіб, навряд чи, в принципі, можлива: "Нацбанк такий обсяг робіт не потягне".
У схожому ключі висловилася експертка із питань оподаткування Олександра Томашевська.
"Ніхто за вашими операціями по картах не прийде до вас. Поки що ні", - написала вона у Facebook, коментуючи появу в ЗМІ тексту скандального листа.
За її словами, у документі йдеться про внутрішню звітність банків на виконання закону про електронні гроші.
Експерти, опитані "Апострофом", також наголошують на важливій деталі: лист НБУ адресований не всім банкам, а лише банкам-еквайрам, що вислизнуло з поля зору багатьох коментаторів.
Еквайринг - це технологія безготівкового прийому платежів з використанням банківських карт і систем безконтактної оплати. Відповідно, банк-еквайр надає для таких операцій платіжний термінал та обслуговує розрахунковий рахунок продавця.
До функцій банку-еквайра входять авторизація банківських карток, перевірка їх дійсності, терміну їх дії, робота з операційними запитами по пластикових картках, гарантування перерахування коштів у рамках транзакції, обробка електронних документів, що підтверджують здійснення операцій, формування стоп-листів карток, за якими припинено операції, – наприклад, через їхнє блокування.
"Банки-еквайри - це не банки-емітенти карток, - пояснив "Апострофу" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Це банки, які забезпечують платежі. Тому інтерпретація листа, що це контроль за фізособами, неправильна".
За його словами, ймовірно, мова про продовження історії з міскодингом (вид шахрайства у банківській сфері, суть якого – навмисна зміна призначення платежу).
Раніше, як відомо, НБУ разом із правоохоронними органами всерйоз взялися за компанії та банки, які були задіяні у схемах щодо організації платежів у сфері нелегального грального бізнесу та виведення коштів за межі України.
"Виявлятимуть якісь аномалії, які показують, що десь йдуть платежі у великих розмірах, щоб виявляти різні схеми, зокрема щодо виведення грошей з країни", - резюмував Сергій Фурса.
Андрій Серветник згоден, що уточнення про те, що лист адресований банкам-еквайрам повністю змінює картину, яку яскравими фарбами розписали представники вітчизняної інтернет-спільноти (від себе додамо, що цю тему охоче підхопили російські телеграм-канали).
"Йдеться не про всі перекази між клієнтами банків, а лише про ту частину, де банки виконують функцію еквайрингу. А це досить вузькоспецифічна сфера", - пояснив експерт.
Фінансовий експерт Василь Невмержицький у розмові з "Апострофом" розповів, що коли якась компанія пропонує послуги чи товари з можливістю їх оплати через інтернет, вона укладає договір з банком, який приймає для неї платежі, і коли покупець заходить на сайт такої компанії, оформлює замовлення та натискає кнопку "оплатити", включається процес, який називається інтернет-еквайрингом, в результаті якого гроші з рахунку покупця переказуються на рахунок продавця.
"Тепер банки повинні будуть подавати інформацію про ці операції еквайрингу в НБУ. Тобто про звичайні банківські перекази, які люди роблять своїм родичам або іншим людям, не йдеться", - сказав Невмержицький.
Фізособам пропонують розслабитися
Експерти, з якими вдалося поспілкуватися "Апострофу", зазначили, що текст листа все одно залишає багато запитань, на які без роз'яснень регулятора немає однозначних відповідей.
І треба визнати, що НБУ все ж таки спробував внести деяку ясність у суть питання.
"Інформація про те, що Національний банк України збиратиме дані про всі платежі фізичних осіб, не відповідає дійсності, - йдеться у повідомленні регулятора. - Національний банк з метою посилення нагляду з грудня 2022 року на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків-еквайрів виключно щодо суб'єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції”.
У НБУ наголосили, що зазначена інформація використовується виключно з наглядовою метою для посилення контролю за дотриманням банками вимог українського законодавства.
"Так, аналіз такої узагальненої інформації дав змогу Національному банку виявити проблематику використання послуг банків, зокрема електронної комерції, з метою обслуговування "тіньового" ринку, зокрема обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу", - йдеться в прес-релізі.
В НБУ також заявили, що тривають перевірки у низці банків та небанківських фінустанов щодо виявлення незаконної діяльності - відмивання злочинних доходів, фінансування тероризму та поширення зброї масового знищення.
Шануй закон і спи спокійно
Втім навіть після роз'яснень НБУ залишилися моменти, про які хотілося дізнатись детальніше.
Аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак у коментарі "Апострофу" зазначив, що звітність щодо карткових операцій є частиною механізму контролю та моніторингу, який допомагає банкам виявляти потенційно підозрілі операції та своєчасно вживати відповідні заходи.
"У рамках такої звітності банки можуть передавати інформацію про транзакції своїх клієнтів компетентним фінансовим органам або правоохоронним органам. Ці органи займаються аналізом переданої інформації, виявляють аномалії, пов'язані з можливим шахрайством, відмиванням грошей або фінансуванням тероризму, та вживають заходів відповідно до закону", – розповів експерт.
За його словами, звітність про карткові операції також може бути корисною для самих банків у процесі аналізу клієнтської активності, управління ризиками та розробки більш ефективних систем моніторингу та контролю.
При цьому банки зобов'язані дотримуватись правил і норм конфіденційності при обробці та передачі інформації про карткові операції своїх клієнтів.
"Це означає, що така інформація повинна використовуватися тільки в законних цілях і бути доступною лише обмеженій кількості співробітників, які мають відповідні повноваження та відповідальність за її обробку", - підкреслив аналітик.
До речі, якщо вже на те пішло, то Нацбанк і так має доступ до інформації про платежі, оскільки контролює Національну систему електронних платежів. До того ж, необхідна інформація може бути точково запитана регулятором у будь-якого банку.
"Скрізь, де громадянин залишає свій податковий код, про його транзакції в банках збирається інформація з моменту відкриття рахунків. Поточний контроль за транзакціями веде фінмоніторинг кожного з банків, а у разі порушень банки штрафує НБУ. Система в цілому відповідає вимогам FATF. Ось тільки дані, що збираються, часто не використовуються за призначенням і недоступні фіскальній владі", - підкреслив у коментарі "Апострофу" економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран
Зрозуміло, що заходи, які вживаються Нацбанком, насамперед мають насторожити запеклих злочинців. Хоча, як показує досвід, саме вони досить швидко адаптуються до нових реалій і вигадують нові схеми, за допомогою яких уникають фінансового моніторингу і, як наслідок, відповідальності.
А ось прості українці якраз можуть постраждати. Наприклад, ті, що перебувають за кордоном. А через війну за межами України опинилися мільйони наших співгромадян.
Максим Орищак нагадав, що в Україні діє норма, яка вимагає від громадян, які працюють за кордоном, звітувати перед податковими службами про свої доходи.
"Невиконання таких зобов'язань може призвести до податкових санкцій, штрафів та інших адміністративних заходів", - сказав Орищак.
Особливо тривожним у цій ситуації є те, що немає абсолютно жодної гарантії, що персональні дані громадян не втечуть туди, куди вони не повинні потрапляти. Адже такі випадки вже раніше траплялися.
Читайте: Що буде з курсом валют влітку: українцям дали неприємний прогноз
