Уряд України оновив проект держбюджету 2020 роки до другого читання. Багато статей бюджету, як за доходами, так і за видатками, істотно збільшилися в порівнянні з фінансовим кошторисом поточного року, проте за деякими з них, зокрема, вкрай важливими, підвищення вийшло досить скромним. "Апостроф" з'ясовував, чого чекати українцям у наступному році.
Не підвищувати податки і скорочувати дефіцит - це, мабуть, головний принцип, яким керувався Кабінет міністрів при підготовці проекту бюджету на 2020 рік до другого читання. Основні положення документа були представлені Кабміном 5 листопада. Як заявив під час презентації прем'єр-міністр Олексій Гончарук, кожна третя бюджетна гривня буде спрямована на погашення та обслуговування державного боргу країни, а тому завдання уряду - максимально скоротити податкове навантаження. "Ми не будемо нарощувати борги", - сказав він.
При цьому мова не йде про скорочення витрат на соціальні статті бюджету - уряд обіцяє соцзахист всім громадянам, які його потребують. Також боргове навантаження не буде покладене на плечі бізнесу, а тому податки в наступному році підвищувати не планується.
В уряді запевняють, що не постраждає і обороноздатність України - на оборону і безпеку в наступному році виділять рекордну суму в 245,8 мільярда гривень або 5,45% ВВП.
Але економити доведеться, і головною "жертвою" тут, за словами прем'єра, стане сам Кабінет міністрів, так як на чиновницький апарат витрати в наступному році скоротяться на 10%. "Хотілося б відразу на 50% скоротити, але поки це неможливо з низки причин", - сказав Олексій Гончарук.
Усе на боротьбу з бідністю
А ще уряд хоче, щоб в країні не було бідних. Мета - протягом трьох-п'яти років покінчити з "епохою бідності", тобто щоб дохід людей був не меншим, ніж "реальний прожитковий мінімум". Як відомо, у проекті бюджету, який був представлений до першого читання у вересні, містилася ремарка про те, що Кабінету міністрів необхідно знайти способи збільшити розмір прожиткового мінімуму до більш ніж 4000 гривень. Однак до цього йтимуть поступово.
І перше, що планується зробити, - це "відв'язати" прожитковий мінімум від "величезної кількості різних платежів, штрафів, зарплат". Тобто судячи з усього, розмір прожиткового мінімуму в бюджеті до 4000 не підніматимуть, і на кінець 2020 року він, як і планувалося раніше, складе 2189 гривень.
За оцінками Кабміну, в Україні сьогодні близько 10 мільйонів людей потребують соціального захисту. Йдеться приблизно про кожного четвертого українця (точних даних про чисельність населення України на сьогодні немає, а перепис населення в кращому випадку пройде у 2020 році - при цьому багато експертів вважають, що дані статистики про те, що нас 42 мільйони, не відповідають дійсності, і насправді, реальна кількість людей, що проживають в країні, значно менша).
"У наступному році пенсії виростуть, але, на жаль, не дуже", - сказав прем'єр. Всього в бюджеті на них передбачено 173 мільярди гривень, включаючи індексацію.
А ось тим, кому за 80, пощастить більше - їм підкинуть по 670 гривень щомісяця. Як буде здійснюватися виплата - чи приплюсується до пенсії або піде окремим платежем - поки незрозуміло.
Кому за 80, пощастить більше - їм підкинуть по 670 гривень щомісяця
І ще питання - чи не вплине це на розмір житлової субсидії, яку такі люди напевно отримують?
До речі, щодо субсидій - в уряді запевняють, що всі нужденні їх отримають. У проекті бюджету-2020 на субсидії закладено 47,6 мільярда гривень. У порівнянні з документом, підготовленим до першого читання, ця сума не змінилася. Нагадаємо, на 2019 рік бюджетом передбачено понад 55 мільярдів гривень на цю соціальну пільгу.
Уряд дивиться не тільки в минуле, а й в майбутнє. Так, планується додатково виділити по 21 тисячі за рік (1750 гривень щомісяця) грошової допомоги молодим вчителям. Таких в Кабміні нарахували більше 70 тисяч. Планується зробити таку допомогу щорічною.
Краще менше, та краще
Тепер трохи про економічний розвиток - саме він, за задумом урядовців, має забезпечити доходи бюджету, необхідні для соціальних та інших виплат.
В кінці жовтня уряд оновив макроекономічний прогноз на 2020 рік. Зокрема, було переглянуто зростання ВВП, однак не до 5-7%, на які розраховує незабаром вийти Кабмін, а до значно скромніших 3,7% (у порівнянні з 3,3% в першому читанні проекту бюджету). Також змінено курс долара - він зменшений з 28,2 гривень до 27 гривень.
Кабмін також визначив основні драйвери зростання, серед яких, зокрема, приватизація, легалізація грального бізнесу, регіональний розвиток.
Останній включає в себе ремонт і будівництво доріг. В цілому на інфраструктуру в наступному році спрямують рекордні 73,7 мільярди гривень, при цьому більше половини з цього - 38 мільярдів - якраз на дороги. Також, між іншим, рекордна сума.
А ще більше 1 мільярда гривень буде виділено на реконструкцію аеропортів (в 2019 році на ці цілі дали 200 мільйонів гривень, тобто в п'ять разів менше), більше 3 мільярдів на безпеку дорожнього руху (удвічі більше, ніж в 2019 році - 1,6 мільярда гривень).
Також варто зазначити, що вперше в Україні закладаються кошти на "розкриття туристичного потенціалу" країни (240 мільйонів гривень - хоча, в принципі, на ці гроші, схоже, мало що можна розкрити, особливо в масштабах цілої країни) і на "програму мобільності молоді"(500 мільйонів гривень). Як пояснив Олексій Гончарук, багато українців все своє життя не виїжджають за межі не тільки країни, але й навіть свого району, а світ або хоча б власну країну, потрібно побачити, та й іншим розповісти, як воно там.
Вперше в Україні закладаються кошти на "розкриття туристичного потенціалу"
Взагалі такі слова як "більше", "вперше", "рекордний" щодо бюджету-2020 звучали на презентації як лейтмотив.
І, мабуть, ще одне - уряд разом з усією Україною йде в "цифру" - "країна в смартфоні" в дії. За словами Олексія Гончарука, тут одразу видно економію, та й "коли все прозоро, вкрасти складніше". Одним словом, суцільна вигода.
Не залишилася без уваги вічно жива тема взаємин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). За словами Олексія Гончарука, Україна - суверенна держава, а тому ні з ким узгоджувати бюджет не повинна (що не зовсім вірно, так як власне реалістичність бюджету є однією з умов виділення нашій країні фінансової допомоги з боку фонду).
При цьому прем'єр спростував чутки про те, що МВФ заморозив переговори щодо нової програми фінансування: "У нас нормальний робочий процес з колегами з МВФ. Чутки про те, що програма (фінансування) заморожена, є маніпуляцією".
Нова модель зростання
Наскільки поганий або хороший представлений бюджет? Представники політичних партій (зрозуміло, що мова не йде про "Слугу народу") вже почали критикувати документ. Це й не дивно, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, радник президента України Олег Устенко. У коментарі "Апострофу" він висловив думку, що за цей бюджет уряду доведеться "повоювати", так як різні політичні сили вимагатимуть збільшення витрат і на соціальні потреби, і на освіту, і на оборону, і на все інше (що вже, власне, і відбувається).
При цьому експерт в цілому вважає, що проект бюджету на сьогодні виглядає досить збалансованим.
"У мене більш-менш спокійне почуття, тому що, як я бачу, то збільшення, наприклад, у видатковій частині, йде в діапазоні реального зростання, плюс рівень інфляції, плюс додаткова "дельта", яка, як я розумію, буде залучена з передбачуваного прогресу в боротьбі з "тіньовою" економікою. Якби цього не було, ми б мали бачити приріст за більшістю статей в районі 10%, а так ми бачимо у деяких статтях більший (приріст)", - сказав фахівець.
Однак експерта трохи бентежить заявлений приріст за деякими інфраструктурним статтями на 37%. Устенко наполягає на тому, що Україні потрібне стійке економічне зростання, без якого бідність побороти не вийде.
"Я вважаю, що ми можемо орієнтуватися на зростання 5% і більше, але було б вкрай небезпечно, якби таке зростання заклали в бюджет. Краще залишатися на консервативному боці, але при цьому робити все можливе, щоб забезпечити додаткові доходи держбюджету, заклавши механізми, які потім дозволять їх перерозподілити", - переконаний Устенко.
Але домогтися сталого зростання, та ще й на рівні більше 5% в рік, вкрай складно за нинішньої моделі економіки, переконаний фінансовий експерт Олексій Кущ.
Домогтися стійкого зростання, та ще й на рівні більше 5% в рік, вкрай складно
"Чи може українська економіка зростати на 7-8%? Може. І ми росли на початку "нульових", але це вже не повториться у часи нинішньої примітивної сировинної моделі економіки. Тому потрібно пропонувати нові моделі економічного зростання, і, кажучи про бюджет, прем'єр-міністр мав би почати з презентації нової моделі економічного зростання", - сказав Кущ в коментарі "Апострофу".
Експерт нагадав, що основною статтею витрат бюджету є обслуговування боргів.
"І ця сума перевищує суму, що спрямовується на медицину, науку, інфраструктуру, і порівнянна з тим, що виділяється на освіту". При тому, що найбільш інноваційні країни, такі, як Південна Корея і Німеччина інвестують насамперед, в соціальний капітал, а бізнес на базі цього забезпечує високі темпи економічного зростання.
Олексій Кущ також здивований деякими пропозиціями уряду, які відображені в проекті бюджету. Так, в документі йдеться, що велика приватизація повинна залучити до бюджету 6 мільярдів гривень і стільки ж - мала приватизація.
"Для великої приватизації це занадто мало, а для малої приватизації - занадто багато", - вважає експерт. Нагадаємо, в бюджеті-2019 доходи від приватизації закладені на рівні 17 мільярдів гривень, але вже очевидно, що цей план не буде виконаний, так як за сім місяців він був реалізований трохи більше ніж на 2%.
Єдина новація уряду - це легалізація грального бізнесу, яка повинна принести дохід в казну в розмірі 3 мільярдів гривень. І в цьому напрямку робота була пророблена справді титанічна.
