Росія має намір вимагати повернення їй валютних резервів, які були заморожені на Заході в рамках введених проти неї санкцій. Водночас, Україна розраховує, що ці кошти будуть передані нашій країні у рахунок компенсації збитків, завданих війною, розв'язаної рф. "Апостроф" з'ясовував, хто має більше шансів отримати багатомільярдний приз.
Всі в суд
З моменту нападу Росії на Україну США та європейські держави наклали арешт на значну кількість російських активів. В першу чергу - на золотовалютні резерви агресора, які зберігалися за кордоном. Таким чином близько половини всіх резервів російського Центробанку - десь 300 мільярдів доларів - виявилися для нього недоступними. Це значно погіршило фінансовий стан РФ.
Окрім того були заарештовані грошові активи та майно значної кількості приватних осіб, що належать до російської правлячої верхівки або наближені до неї.
Російська влада, звичайно з цією ситуацією не змирилася. Міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав дії іноземних урядів "крадіжкою" і заявив, що РФ добиватиметься зняття обмежень. Очевидно в руслі цієї політики голова Центробанку Росії Ельвіра Набіуліна днями оголосила про те, що має намір позиватися в міжнародні суди з вимогою повернути арештовані кошти. За її словами, ситуація з арештом російських активів є унікальною і порушує міжнародні закони.
В свою чергу на арештовані гроші претендує і Україна. Позиція уряду нашої країни полягає в тому, що агресор повинен відшкодувати збитки, завдані масштабним руйнуванням інфраструктури, промислових об’єктів та жтитлових масивів в українських містах.
"Звісно, ми розраховуємо на заморожені російські активи як частину репарацій," - заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час недавнього візиту у Вашингтон.
На думку більшості експертів, в цьому змаганні за "російський спадок" вищі шанси на перемогу має Україна. В першу чергу тому, що твердження Набіуліної про те, що дана ситуація є унікальною, не відповідає дійсності. Історія знає вже декілька випадків, коли активи країн, які припускалися масових злочинів, не лише заарештовувалися, але й передавалися іншим особам.
В Сполучених Штатах ще у 1977 році був ухвалений закон International Emergency Economic Powers Act, який надає президенту США необхідні повноваження використовувати заморожені гроші. І цей закон вже неодноразово застосовувався.
Зокрема в 2003 році було заарештовано 1,7 мільярда доларів з валютних резервів Ірану. Пізніше ці кошти було спрямовано на допомогу жертвам тероризму.
У 2019 році, коли в Венесуелі режимом Ніколаса Мадуро було придушено масові народні протести проти фальсифікації виборів, США та Велика Британія заарештували валютні резерви центробанку цієї країни. Пізніше вони були передані в розпорядження лідера опозиції Хуана Гуайдо.
І нарешті зовсім недавно, після того як таліби захопили владу в Афганістані, США заарештували 7 мільярдів доларів золотовалютних резервів цієї країни. З лютого нинішнього року ці кошти почали використовувати для допомоги людям, що постраждали від дій руху Талібан.
Тож нинішня ситуація з арештом резервів Центробанку Росії є унікальною тільки з огляду на їхній величезний розмір. Проте нічого нового в тому, щоб позбавити агресора його коштів і використати їх для допомоги жертві, немає.
В той же час судові перспективи РФ в намаганні повернути втрачений контроль над резервами оцінюються невисоко.
"Арешт коштів певних країн, що порушують міжнародне право, є відомим, добре відпрацьованим правовим механізмом, - пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. - Тому Росія не має жодних шансів ані розблокувати ці гроші, ані використати їх в будь який спосіб".
Втім і Україна отримає до них доступ не за один день.
"В першу чергу, варто зазначити, що мова не може йти про жодні репарації, - говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - Репарації виплачує країна, яка зазнала поразки, визнала це і підписала капітуляцію. Очевидно, що Росія цього не зробить. Відтак про майбутні репарації немає сенсу говорити".
На думку Іллі Несходовського, реальними правовими механізмами, в рамках яких Україна може отримати кошти з російських резервів, є або створення спеціального органу при Організації об’єднаних націй (ООН), який займеться розподілом коштів (подібний орган було утворено в 90-х роках минулого сторіччя при відновленні Кувейту після іракської окупації), або судові позови українського уряду до Росії з вимогою компенсувати втрати, завдані агресією.
При цьому реалізувати перший сценарій буде дуже важко, оскільки Росія користується правом вето в Раді безпеки ООН. Відтак головною можливістю для України отримати гроші є судова тяганина.
"Цілком очевидно, що суди стануть на бік України, визнавши агресію незаконною і зобов’язавши агресора відшкодувати збитки потерпілій стороні, - говорить Борис Кушнірук. - Проте цей шлях не буде швидким. Процеси в міжнародних судах можуть тривати роками. Тому протягом першого часу Україні доведеться для відновлення економіки використовувати інші джерела фінансування. Наприклад, кошти, надані міжнародним співтовариством в рамках "Плану Маршала", який сьогодні розробляється".
Очевидно такий шлях вважають перспективним і в США. Там вже триває робота над створенням правової бази для майбутніх судових процесів.В Конгресі представлений проєкт закону, який передбачає дозвіл на передачу Україні заарештованих російських коштів. Він передбачає, що за рішенням американських судів заарештовані в США російські активи можуть бути використані для компенсації збитків, завданих російською агресією.
Якщо законопроєкт буде ухвалено, то до американських судів зможе звертатися український уряд з вимогою відшкодувати збитки за руйнацію об’єктів інфраструктури та соціальні об’єкти (школи, лікарні тощо), а також українські громадяни, чиє майно було знищене внаслідок агресії, та американські громадяни, які мали власність чи бізнес в Україні і зазнали збитків. Постраждалі громадяни також отримають право вимагати відшкодування витрат на лікування, якщо внаслідок війни вони зазнали травм.
Як дістатись до олігархів
Таким чином, хоч і не швидко, але Україна має хороші шанси скористатися російськими золотовалютними резервами. А ось отримати доступ до грошей російських олігархів, які зараз також арештовуються в багатьох країнах, буде значно складніше.
"В рамках нинішньої моделі міжнародно-правових відносин ці кошти і майно вважаються приватною власністю, - говорить Борис Кушнірук. - А в цивілізованому світі приватна власність є досить добре захищеною. І механізму, який дозволяв би швидко і просто вилучити її на користь України, не існує".
Проте, на думку експерта, після нападу Росії на Україну почався злам нинішньої системи правових відносин, встановленої після Другої Світової війни. І на її руїнах людству доведеться побудувати нову систему, яка дозволить вирішити проблеми, що виникають сьогодні. Включаючи і проблему конфіскації активів осіб, причетних до становлення і фінансування тоталітарних режимів.
"Можливо доведеться вводити нові юридичні норми, які матимуть зворотню дію, - говорить Борис Кушнірук. - Такий прецедент був створений після Другої Світової, коли було запроваджене нове правове поняття - геноцид. І покарання за нього було застосовано до німецьких посадових осіб (не лише військових), які здійснювали свої злочини раніше".
Аналогічний механізм, на думку Кушнірука, можна було б застосувати і до російських олігархів. Ввівши відповідальність за посібництво злочинному агресивному режиму, можна було б застосувати її до бізнесменів, які виступали "гаманцями" цього режиму і конфіскувати їхні кошти для компенсації збитків Україні та її громадянам.
Втім, на сьогоднішній день ця проблема ще дуже далека від свого вирішення. Міжнародні юристи тільки починають обдумувати і обговорювати правові механізми, які дозволять належно покарати всіх безпосередніх винуватців нинішньої війни та їхніх співучасників. Тож остаточних відповідей на питання, що виникають сьогодні, доведеться чекати можливо ще не один рік.
